Джіма Юлія Валентинівна

Юлія Джима
Юлія Валентинівна Джима
Юлія Джима; Юлія Валентинівна Джима
Загальна інформація
Національність	українка
Громадянство	Україна
Місце проживання	Київ
Народження	19 вересня 1990 (34 роки); Київ
Зріст	168 см
Вага	58 кг
Батько	Джима Валентин Іванович
Спорт
Країна	Україна
Вид спорту	біатлон
Нац. збірна	збірна України
Участь і здобутки
Світові змагання	0 х 2 х 3 х
Регіональні змагання	5 х 2 х 2 х
Олімпійські ігри	1 х 0 х 0 х
Найвищий рейтинг	8 місце (сезон 2016/17)
Нагороди
Зимові Олімпійські ігри
Чемпіонати світу
Чемпіонат Європи з біатлону
	Літні чемпіонати світу
	Джіма Юлія Валентинівна у Вікісховищі

Ю́лія Валенти́нівна Джима (19 вересня 1990, Київ) — українська біатлоністка, заслужений майстер спорту України,^[2] член національної збірної команди України з біатлону.

Чемпіонка зимових Олімпійських ігор 2014 у Сочі, Росія.^[3]

Дворазова срібна і триразова бронзова призерка чемпіонатів світу в естафеті, багаторазова переможниця та призерка етапів кубка світу з біатлону, п'ятиразова чемпіонка Європи, призерка Кубка Європи з біатлону.

Біографія

Батько спортсменки — Валентин Джима, український біатлоніст, брав участь у зимовій Олімпіаді 1994 року в Ліллегаммері.^[4] 2003 року почала займатися біатлоном в столичній спортивній школі «Восход», під керівництвом тренера Олександра Кравченка.^[5]

У збірній України дебютувала в сезоні 2011/2012, в складі якої взяла участь в етапі кубка світу з біатлону, який проходив у місті Обергофі. Посіла 34-те місце в спринті. Брала участь у 48-му чемпіонаті світу з біатлону. 2013 року, на етапі кубка світу в Гохфільцені, здобула перший індивідуальний подіум, — в гонці переслідування посіла 2-е місце.

На зимових Олімпійських іграх 2014 в Сочі здобула «золото» в естафеті 4×6 км (разом із Валентиною Семеренко, Вітою Семеренко та Оленою Підгрушною).^[3]

Неодружена. Хобі — малювання, музика. Вивчала журналістику на факультеті іноземної філології та соціальних комунікацій Сумського державного університету^[6].

Нагороджена орденами «За заслуги» III ступеня (2014)^[7], «За заслуги» II ступеня (2017)^[8], княгині Ольги (2021)^[9].

Виступи на Олімпійських іграх

Ігри	Інд. гонка	Спринт	Персьют	Масстарт	Естафета	Змішана естафета
Сочі 2014	7	42	DNS	22	Золото	—
Пхьончхан 2018	20	—	—	—	11	7
Пекін 2022	10	8	13	7	7	13

Виступи на чемпіонатах світу

Рік	Місце проведення	Інд	Спр	Пр	МС	Ест	ЗМ
2012	Рупольдінг, Німеччина	—	39	48	—	—	—
2013	Нове Место-на-Мораві, Чехія	13	—	—	—	2	—
2015	Контіолагті, Фінляндія	38	—	—	—	5	11
2016	Гольменколлен, Норвегія	22	31	9	25	5	—
2017	Гохфільцен, Австрія	9	22	23	6	2	5
2019	Естерсунд, Швеція	12	54	DNS	—	3	—
2020	Антерсельва, Італія	37	22	19	—	3	5
2021	Поклюка, Словенія	32	37	25	—	3	4

Виступи на чемпіонатах Європи

Рік	Місце проведення	Інд	Спр	Пр	Ест	ЗМ
2010*	Отепя, Естонія	9	22	14	—	7
2011	Ріднау-Валь-Ріданна, Італія	30	19	14	1	—
2012	Брезно-Осрбліє, Словаччина	15	25	18	1	—
2013	Бансько, Болгарія	DNS	2	18	3	—
2015	Отепя, Естонія	9	10	15	1	—
2017	Душники-Здруй, Польща	—	1	2	—	3
2020	Раубичі, Білорусь	—	DNS	—	—	1

[*] — юніорські змагання

Чемпіонати світу серед юніорів

Рік	Місце проведення	Вік	Інд	Спр	Пр	Ест
2008	Рупольдинг, Німеччина	U19	31	61	—	—
2009	Кенмор, Канада	U19	12	24	17	4
2010	Турсбю, Швеція	U21	44	41	DNS	—
2011	Нове Место-на-Мораві, Чехія	U21	4	35	25	5

Кар'єра в Кубку світу

Першим роком Юлії в біатлоні став 2003 рік, а починаючи з 2009 року вона почала виступати за національну збірну України з біатлону. Вперше виступила на етапах Кубка світу в 2012 році.

Дебют в кубку світу — 4 січня 2012 року в естафеті в Обергофі — 8 місце.
Перше попадання в залікову зону — 6 січня 2012 року в спринті в Обергофі — 34 місце.
Перше попадання на розширений подіум — 5 січня 2013 року в спринті в Обергофі — 6 місце.
Перший подіум — 8 грудня 2012 року в естафетній гонці в Гохфільцені — 2 місце.
Перший особистий подіум — 9 грудня 2013 року в гонці переслідування в Гохфільцені — 2 місце.
Перша перемога — 3 січня 2013 року в естафетній гонці в Обергофі.
Перша особиста перемога — 6 грудня 2018 року в індивідуальній гонці в Поклюці.
Всього сезонів — 9
Найвищі місця в рейтингу — 8 (сезон 2016-17); 11 (сезон 2017-18)
Індивідуальних перемог — 1
Всього перемог — 4
Індивідуальних подіумів — 6 (1 золотих, 2 срібних, 3 бронзових)
Всього подіумів — 24 (4 золотих, 10 срібних, 10 бронзових)

Місця в кубках світу

Подіуми на етапах кубків світу

Сезон	Індивідуальна	Спринт	Переслідування	Мас-старт	Загальний залік
	Позиція (очки)	Позиція (очки)	Позиція (очки)	Позиція (очки)	Позиція (очки)
2011-12	— (0)	48 (55)	68 (11)	— (0)	60 (66)
2012-13	21 (45)	20 (167)	38 (51)	36 (26)	30 (289)
2013-14	18 (38)	28 (127)	20 (131)	36 (26)	18 (379)
2014-15	15 (67)	34 (101)	21 (123)	31 (37)	24 (328)
2015-16	17 (54)	15 (171)	13 (168)	14 (101)	13 (494)
2016-17	8 (74)	13 (188)	9 (215)	4 (161)	8 (632)
2017-18	2 (91)	12 (174)	17 (126)	19 (92)	11 (483)
2018-19	7 (89)	49 (52)	59 (26)	38 (21)	37 (187)
2019-20	10(85)	41(68)	37(40)	43(12)	36(205)
2020-21	4(85)	35 (72)	27 (61)	2 (31)	23 (258)

Статистика кубка світу

Сезон	Місце проведення	Змагання	Результат
2012-13	Гохфільцен, Австрія	Естафета	2
2012-13	Нове Место-на-Мораві, Чехія	Естафета	2
2012-13	Обергоф, Німеччина	Естафета	1
2012-13	Нове Место, Чехія — ЧС	Естафета	2
2012-13	Сочі, Росія	Естафета	2
2013-14	Гохфільцен, Австрія	Естафета	1
2013-14	Гохфільцен, Австрія	Переслідування	2
2013-14	Ансі — Ле Гран Борнан, Франція	Естафета	2
2013-14	Рупольдінг, Німеччина	Естафета	3
2014-15	Антхольц — Антерсельва, Італія	Естафета	3
2014-15	Нове Место-на-Мораві, Чехія	Супер-мікст	3
2015-16	Гохфільцен, Австрія	Естафета	3
2015-16	Рупольдінг, Німеччина	Естафета	1
2015-16	Преск-Айл, Сполучені Штати Америки	Естафета	2
2016-17	Поклюка, Словенія	Естафета	3
2016-17	Гохфільцен, Австрія — ЧС	Естафета	2
2017-18	Естерсунд, Швеція	Індивідуальна гонка	3
2017-18	Естерсунд, Швеція	Спринт	3
2017-18	Гохфільцен, Австрія	Естафета	2
2017-18	Гольменколлен, Норвегія	Спринт	3
2018-19	Поклюка, Словенія	Індивідуальна гонка	1
2018-19	Естерсунд, Швеція — ЧС	Естафета	3
2019-20	Естерсунд, Швеція	Індивідуальна гонка	2
2019-20	Антерсельва, Італія — ЧС	Естафета	3
2020-21	Антерсельва, Італія	Індивідуальна гонка	2
2020-21	Поклюка, Словенія — ЧС	Естафета	3
2020-21	Нове Место-на-Мораві, Чехія	Спринт	2

2022–2023	Контіолахті				Гохфільцен			Аннесі-Ле-Гран-Борнан			Поклюка				Рупольдінг			Антерсельва			ЧС Обергоф							Нове Место				Естерсунд			Осло			Підсумки
	Інд	Спр	Ест	Пр	Спр	Ест	Пр	Спр	Пр	МС	Спр	Пр	ЗМ	ОЗМ	Інд	Ест	МС	Спр	Пр	Ест	Ест	Спр	Пр	Спр	Пр	ЗМ	ОЗМ	Спр	Пр	ЗМ	ОЗМ	Інд	МС	Ест	Спр	Пр	МС	Очок	Місце
	DNS	—	—	—	—	—	—	74	—	—	19	35	11	—	20	11	21	20	29	9	—	—	—	—	—	—	—	—	—	—	—	—	—	—	—	—	—	—	—

2020–2021	Контіолахті					Гохфільцен						Обергоф						Антерсельва			ЧС Поклюка						Нове Место						Естерсунд			Підсумки
	Інд	Спр	Спр	Ест	Пр	Спр	Ест	Пр	Спр	Пр	МС	Спр	Пр	ЗМ	Спр	Ест	МС	Інд	МС	Ест	ЗМ	Спр	Пр	Інд	Ест	МС	Ест	Спр	Пр	Спр	Пр	ЗМ	Спр	Пр	МС	Очок	Місце
	10	60	66	—	—	22	7	43	40	23	—	10	14	10	24	8	—	2	10	8	4	37	25	32	3	—	4	2	6	5	15	5	41	DNS	12	445	17

2019–2020

Остерсунд

Гохфільцен

Аннесі

Обергоф

Рупольдінг

Поклюка

ЧМ Антерсельва

Нове Место

Контіолахті

Гольменколлен^[10]

Підсумки

ЗМ

Спр

Інд

Ест

Спр

Ест

Пр

Спр

Пр

МС

Спр

МС

Ест

Спр

Ест

Пр

Інд

ЗМ

МС

ЗМ

Спр

Пр

Інд

ОЗМ

Ест

МС

Спр

Ест

МС

Спр

Пр

ЗМ

Спр

Пр

МС

Очок

Місце

—

2

4

55

4

DNS

38

23

—

16

—

6

29

6

DNF

14

DSQ

25

5

22

19

37

—

3

—

32

4

—

53

DNS

—

205

36

2018–2019	Поклюка				Гохфільцен			Нове Место			Обергоф			Рупольдінг			Антерсельва			Кенмор		Солджер Голлов			ЧС Остерсунд						Гольменколлен			Підсумки
	ЗМ	Інд	Спр	Пр	Спр	Пр	Ест	Спр	Пр	МС	Спр	Пр	Ест	Спр	Ест	МС	Спр	Пр	МС	Інд	Ест	Спр	Пр	ЗМ	ЗМ	Спр	Пр	Інд	Ест	МС	Спр	Пр	МС	Очок	Місце
	—	1	20	24	—	—	—	41	49	20	68	—	8	73	—	—	—	—	—	41	13	10	32	6	—	54	DNS	12	3	-	—	—	—	187	37

2017–2018

Остерсунд

Гохфільцен

Ле-Гран-Борнан

Обергоф

Рупольдінг

Антхольц

Олімпійські ірги Пхьончхан

Контіолахті

Осло

Підсумки

ЗМ

ОЗМ

Інд

Спр

Пр

Спр

Пр

Ест

Спр

Пр

МС

Спр

Пр

Ест

Інд

Ест

МС

Спр

МС

Ест

ЗМ

Спр

Пр

Інд

Ест

МС

Спр

МС

Ест

Спр

Пр

Ест

ЗМ

Очок

Місце

—

3

21

20

6

2

27

DNS

7

42

13

5

4

11

18

DNS

28

—

7

—

20

11

—

4

14

—

3

5

8

—

483

11

2016–2017	Остерсунд					Поклюка			Нове Место			Обергоф			Рупольдінг			Антхольц			ЧС Гохфільцен						Пхьончхан			Контіолахті				Холменколен			Підсумки
	ЗМ	ОЗМ	Інд	Спр	Пр	Спр	Пр	Ест	Спр	Пр	МС	Спр	Пр	МС	Ест	Спр	Пр	Інд	МС	Ест	ЗМ	Спр	Пр	Інд	Ест	МС	Спр	Пр	Ест	Спр	Пр	ОЗМ	ЗМ	Спр	Пр	МС	Очок	Місце
	10	—	20	21	9	28	11	3	34	13	19	15	15	5	4	11	43	20	10	4	5	22	23	9	2	6	6	7	7	34	26	—	—	13	11	10	632	8

2015–2016	Остерсунд					Гохфільцен			Поклюка			Рупольдінг			Рупольдінг			Антхольц			Канмор				Преск-Айл			ЧС Холменколен						Ханти-Мансійськ			Підсумки
	ОЗМ	ЗМ	Інд	Спр	Пр	Спр	Пр	Ест	Спр	Пр	МС	Спр	Пр	МС	Інд	Ест	МС	Спр	Пр	Ест	Спр	МС	ОЗМ	ЗМ	Спр	Пр	Ест	ЗМ	Спр	Пр	Інд	Ест	МС	Спр	Пр	МС	Очок	Місце
	7	—	18	13	28	7	6	3	19	22	18	8	8	11	29	1	7	15	DNS	—	83	—	6	—	41	44	2	—	31	9	22	5	25	26	9	—	494	13

2014–2015	Остерсунд				Гохфільцен			Поклюка			Обергоф			Рупольдінг			Антхольц			Нове Место				Холменколен			ЧС Контіолахті						Ханти-Мансійськ			Підсумки
	ЗМ	Інд	Спр	Пр	Спр	Ест	Пр	Спр	Пр	МС	Ест	Спр	МС	Ест	Спр	МС	Спр	Пр	Ест	ОЗМ	ЗМ	Спр	Пр	Інд	Спр	Ест	ЗМ	Спр	Пр	Інд	Ест	МС	Спр	Пр	МС	Очок	Місце
	—	15	64	—	18	7	9	60	34	24	—	—	—	—	—	—	30	20	3	3	—	18	7	6	19	6	11	—	—	38	6	—	19	14	18	238	21

2013–2014

Остерсунд

Гохфільцен

Ансі

Обергоф

Рупольдінг

Антхольц

ОІ Сочі

Поклюка

Контіолахті

Холменколен

Підсумки

ЗМ

Інд

Спр

Пр

Спр

Ест

Пр

Ест

Спр

Пр

Спр

Пр

МС

Ест

Інд

Пр

Спр

Пр

Ест

Спр

Пр

Інд

МС

ЗМ

Ест

Спр

Пр

МС

Спр

Пр

Спр

Пр

МС

Очок

Місце

—

41

14

—

5

1

2

15

14

DNF

—

8

3

6

—

42

DNS

7

23

—

1

31

30

9

35

23

40

65

—

24

379

18

2012–2013

Остерсунд

Гохфільцен

Поклюка

Обергоф

Рупольдінг

Антхольц

ЧС Нове Место

Холменколен

Сочі

Ханти-Мансійськ

Підсумки

ЗМ

Інд

Спр

Пр

Спр

Пр

Ест

Спр

Пр

МС

Ест

Спр

Пр

Ест

Спр

МС

Спр

Пр

Ест

ЗМ

Спр

Пр

Інд

Ест

МС

Спр

Пр

МС

Інд

Спр

Ест

Спр

Пр

МС

Очок

Місце

—

32

28

32

15

DNS

2

33

30

—

1

6

30

7

28

—

35

DNS

5

9

—

13

2

—

27

19

2

15

23

15

289

30

2011–2012	Остерсунд			Гохфільцен			Гохфильцен			Обергоф			Нове Место			Антхольц			Холменколен			Контіолахті			ЧС Рупольдінг						Ханти-Мансійськ			Підсумки
	Інд	Спр	Пр	Спр	Пр	Ест	Спр	Пр	ЗМ	Ест	Спр	МС	Інд	Спр	Пр	Спр	Ест	МС	Спр	Пр	МС	ЗМ	Спр	Пр	ЗМ	Спр	Пр	Інд	МС	Ест	Спр	Пр	МС	Очок	Місце
	—	—	—	—	—	—	—	—	—	8	34	—	—	—	—	—	—	—	—	—	—	—	19	33	—	39	48	—	—	—	17	38	—	60	60

Місця	Індивід.	Спринт	Персьют	Мас-старт	Естафета	Разом
1	1	0	0	0	4	5
2	2	1	1	0	7	11
3	1	2	0	0	8	11
Чільна 10	10	12	13	9	42	86
В очках	25	55	44	17	46	187
Стартів	27	75	49	17	46	214
Станом на: 14 серпня 2021

Статистика стрільби

№ п/п	Сезон	Загальна^[11]	Індивідуальна гонка	Спринт	Гонка переслідування	Мас-старт	Естафета
1	2011-2012	84,2 (96/114)	0,0 (0/0)	97,5 (39/40)	78,3 (47/60)	0,0 (0/0)	71,4 (10/14)
2	2012-2013	87,7 (279/318)	91,7 (55/60)	91,3 (73/80)	78,8 (63/80)	90,0 (18/20)	89,7 (70/78)
3	2013-2014	86,3 (314/364)	88,3 (53/60)	83,8 (67/80)	84,0 (84/100)	87,5 (70/80)	90,9 (40/44)
4	2014-2015	88,5 (293/331)	91,7 (55/60)	84,3 (59/70)	95,0 (95/100)	87,5 (35/40)	80,3 (49/61)
5	2015-2016	88,1 (406/461)	86,7 (52/60)	82,2 (74/90)	90,7 (127/140)	91,3 (73/80)	87,9 (80/91)
6	2016-2017	84.1 (430/511)	78.3 (47/60	83.3 (75/90	85.0 (153/180)	87.0 (87/100)	84.0 (68/81)
7	2017-2018	87.9 (313/356)	96.7 (58/60)	90.0 (54/60)	88.8 (71/80)	87.5 (70/80)	78.9 (60/76)
8	2018-2019	88.4 (228/258)	95.0 (57/60)	88.3 (53/60)	85.0 (51/60)	85.0 (17/20)	86.2 (50/58)
9	2019-2020	84.9 (231/272)	88.3 (53/60)	80.0 (56/70)	87.5 (35/40)	85.0 (17/20)	85.4 (70/82)
10	2020-2021	84.3 (354/420)	93.3 (56/60)	84.0 (84/100)	85.8 (103/120)	85.0 (34/40)	77.0 (77/100)

У листопаді 2015 року перемогла на змаганнях у Шушені (Норвегія) — масовий старт на дистанції 12,5 км.

У філателії

Поштова марка України, спецпогашення 31 січня 2014 р.^[12]

Державні нагороди

Орден «За заслуги» II ст. (9 вересня 2017) — За вагомий особистий внесок у розвиток та популяризацію фізичної культури і спорту в Україні, досягнення високих спортивних результатів та багаторічну плідну професійну діяльність^[13]
Орден «За заслуги» III ст. (23 серпня 2014) — за значний особистий внесок у державне будівництво, соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток України, вагомі трудові здобутки та високий професіоналізм^[14]
Орден княгині Ольги III ст. (8 березня 2021 року) — за значний особистий внесок у соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток Української держави, зразкове виконання службового обов'язку та багаторічну сумлінну працю^[9]