Дилінський Ілярій-Іван

Ілярій-Іван Дилінський
Ілярій-Іван Дилінський
	Зображення
Основна інформація
Дата народження	1855
Місце народження	с. Ляшки Горішні
Дата смерті	2 липня 1919
Місце смерті	м. Варшава
Національність	українець
Професія	співак, актор, режисер
Праця в операх	Львівська опера (Театр Скарбека); Краківська оперета; Великий театр (Варшава)
Співацький голос	бас-баритон
Інструменти	вокал[d]
	Файли у Вікісховищі

Іля́рій-Іва́н Дилі́нський (Гілярій Ділинський; пол. Hilary Jan Dyliński; 1855(1855), с. Ляшки Горішні — 2 липня 1919, Варшава) — український співак (бас-баритон), актор, режисер.

Життєпис

Вокальну освіту здобув у Львові (приватно).

З 1874 року — на сцені. Був солістом Львівської опери (Театру Скарбека) (1874—1875).

Травень 1875 — березень 1876 — соліст Краківської оперети.

1878—1879 виступав у Львові.

1880—1919 — соліст Великого театру у Варшаві (з 1890 — помічник режисера цього театру).

«Голос широкого діапазону дозволяв співати Бартоло й Валентина, басові та баритонові партії в операх Монюшка „Галька“, „Ґрафиня“, „Слово честі“ („Verbum nobile“)».^[1] Партія Бартоло принесла йому справжній успіх. Італійський співак Маттіа Баттістіні навіть запропонував йому разом виступити в «Севільському цирульнику».

Серед його партнерів по сцені — легендарна Соломія Крушельницька.^[2]

Виступав з концертами у Львові, Ходорові, де виконував твори українських композиторів, а також народні пісні.

Як актор грав комедійні і драматичні ролі.

Партії

Дон Бартоло («Севільський цирульник» Дж. Россіні)
Яґо («Отелло» Дж. Верді)
Валентин («Фауст» Ш. Ґуно)
Збігнєв, Дземба, Хорунжий («Зачарований замок», «Галька», «Графиня» С. Монюшка)
Бартоломій («Слово честі» («Verbum nobile») С. Монюшка)
Калхас («Прекрасна Олена» Ж. Оффенбаха)
Гаспар («Циганський барон» Й. Штрауса)

Примітки

↑ Оксана Паламарчук. З історії Львівського оперного театру // Вісник Львівського університету. Серія «Мистецтво». 2003. Вип. 3. — С. 94
↑ Данута Білавич. Соломія Крушельницька: шлях до вершин (1898—1906). Цикл статей. Архів оригіналу за 19 травня 2017. Процитовано 20 січня 2018.

Джерела

Лисенко І. М. Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2007. — Т. 7 : Ґ — Ді. — 708 с. — ISBN 978-966-02-4457-3.
Дилінський Ілярій // Мистецтво України : Біографічний довідник. / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — Київ : «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1997. — С. 205 . — ISBN 5-88500-071-9.
Дилінський Ілярій // Митці України : Енциклопедичний довідник. / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — Київ : «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1992. — С. 212 . — ISBN 5-88500-042-5.
Ділинський Гілярій-Іван // Енциклопедія Львова, Том 2. А. Козицький, І. Підкова. — Літопис, 2008. — С. 93
Hilary Dylinski // Słownik muzyków polskich / Józef M. Chomiński. — Polskie Wydawn. Muzyczne, 1964. — S. 124 (пол.)

Посилання

Дилінський Іларій-Іван // Українська музична енциклопедія / Гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : ІМФЕ НАНУ, 2006. — Т. 1 : [А – Д]. — С. 613.
Hilary Dyliński [Архівовано 20 січня 2018 у Wayback Machine.] // Encyklopedia Teatru Polskiego (пол.)

[1] Оксана Паламарчук. З історії Львівського оперного театру // Вісник Львівського університету. Серія «Мистецтво». 2003. Вип. 3. — С. 94

[2] Данута Білавич. Соломія Крушельницька: шлях до вершин (1898—1906). Цикл статей. Архів оригіналу за 19 травня 2017. Процитовано 20 січня 2018.

[1]

[2]