Директор Національної розвідки
Директор Національної розвідки (англ. Director of National Intelligence, DNI) — високопоставлений урядовець Сполучених Штатів на рівні Кабінету, який відповідно до Закону про реформу розвідки та запобігання тероризму 2004 року[en] є виконавчим головою Розвідувального співтовариства США, а також управляє та наглядає за Національна програма розвідки США. Усі агенції Розвідувального співтовариства США підпорядковуються безпосередньо директору Національної розвідки. Директор Національної розвідки також виступає, за запрошенням, радником президента Сполучених Штатів, Ради національної безпеки США та Ради внутрішньої безпеки США[en] з усіх питань розвідки. Директор Національної розвідки за підтримки Офісу Директора Національної розвідки (ODNI) готує щоденне президентське резюме, документ особливої важливості, що об'єднує розвідувальні дані всіх агенцій Розвідувального співтовариства США, які щоранку передаються президенту Сполучених Штатів.[1] Президент США Джордж Буш посилив роль Директора Національної розвідки 30 липня 2008 року Указом № 13470[en][2], який, серед іншого, зміцнив повноваження Директора Національної розвідки у визначенні цілей щодо збору та аналізу розвідданих і визначення політики обміну розвідданими з іноземними агентствами, а також щодо призначення та звільнення високопосадовців розвідки.[3] 10 жовтня 2012 року президент Обама у своїй президентській політичній директиві № 19[en] поклав на Директора Національної розвідки додаткову відповідальність за інформування всього розвідувального співтовариства та захист джерел розвідданих. Відповідно до 50 U.S.C. § 3026, «за звичайних обставин бажано», щоб або Директор, або перший заступник Директора Національної розвідки був офіцером на дійсній службі в збройних силах або мав підготовку чи досвід діяльності у військовій розвідці. Військовий офіцер може займати тільки одну з двох посад в будь-який момент часу. Статут не визначає, яке звання буде мати офіцер під час перебування на посаді. Директор Національної розвідки, який призначається президентом США і має бути затверджений Сенатом США, підпорядкований президенту США[en]. Після інавгурації президента Джо Байдена посаду було підвищено до рівня члена Кабінету міністрів США. Директор Національної розвідки бере участь у всіх засіданнях Кабінету міністрів і підтримує зв'язок з Виконавчим офісом Президента США та іншими міністрами Уряду США під час виконання своїх обов'язків. ІсторіяЗаснуванняДо офіційного утворення посади Директора Національної розвідки головою розвідувального співтовариства США був Директор Центральної розвідки, який одночасно обіймав посаду директора Центрального розвідувального управління (ЦРУ). Комісія 9/11[en] рекомендувала запровадити посаду Директора Національної розвідки у своєму звіті Комісії 9/11[en], який не був оприлюднений до 22 липня 2004 року, оскільки він вказував на серйозні помилки розвідки, які поставили під сумнів те, наскільки добре розвідувальне співтовариство спроможне захистити інтереси США від іноземних терористичних атак. 19 червня 2002 року сенатори Даян Файнштайн, Джей Рокфеллер і Боб Грем представили закон США S. 2645 для утворення посади Директора Національної розвідки. Невдовзі з'явилися інші подібні закони. Після значних дебатів щодо обсягу повноважень і влади Директора Національної розвідки Конгрес США ухвалив Закон про реформу розвідки та запобігання тероризму[en] 2004 року 336 голосами «За» в Палаті представників США і 89 голосами «За» в Сенаті США. Президент Джордж Буш підписав закон 17 грудня 2004 року. Серед іншого, закон запроваджував посаду Директора Національної розвідки як призначеного керівника розвідувального співтовариства США і забороняв Директору Національної розвідки виконувати функції Директора ЦРУ або голови будь-якої іншої складової розвідувального співтовариства США одночасно. Крім того, закон вимагав від Директора ЦРУ звітувати про діяльність свого відомства перед Директором Національної розвідки. Критики кажуть, що компроміси під час розробки законопроєкту призвели до запровадження посади Директора Національної розвідки, повноваження якого надто слабкі, щоб адекватно очолювати, управляти та покращувати роботу розвідувального співтовариства.[4] Зокрема, згідно із законом Міністерству оборони США підпорядковані Агентство національної безпеки (АНБ), Національний офіс рекогностування (НОР) і Національне агентство геопросторової розвідки (НАГР). ПризначенняПершим Директором Національної розвідки був посол США в Іраку[en] Джон Негропонте, який був призначений 17 лютого 2005 року президентом Джорджем Бушем за умови затвердження Сенатом. Повідомлялося, що першим вибором президента Буша на посаду Директора Національної розвідки був колишній Директор Центральної розвідки Роберт М. Гейтс, який у той час обіймав посаду президента Техаського університету A&M[en], але відхилив цю пропозицію.[5] Негропонте був затверджений Сенатом 98 голосами «За» 21 квітня 2005 року, і того ж дня він склав присягу перед президентом Бушем. 13 лютого 2007 року Майк Макконнелл[en] став другим Директором Національної розвідки після того, як Негропонте був призначений заступником Державного секретаря США[en]. 4 жовтня 2007 року Сенат США затвердив Дональда М. Керра[en] на посаді першого заступника Директора Національної розвідки, який склав присягу 9 жовтня 2007 року. Керр із Вірджинії раніше був директором Національного офісу рекогностування та заступником Директора ЦРУ з науки і технологій. На початку своєї кар'єри він був помічником директора ФБР, відповідальним за їхній лабораторний відділ з 1997 по 2001 рік. 20 липня 2010 року президент Барак Обама призначив генерал-лейтенанта Повітряних сил США у відставці Джеймса Клеппера[en] четвертим Директором Національної розвідки. Клеппер був затверджений Сенатом 5 серпня, і він замінив виконуючого обов'язки Директора Національної розвідки Девіда Ч. Гомперта[en]. Це відбулося після звільнення Обамою третього Директора Національної розвідки, адмірала Військово-морських сил США у відставці Денніса К. Блера[en], чия відставка набула чинності 28 травня 2010 року.[6] П'ятий Директор Національної розвідки Ден Коутс, шостий Директор Національної розвідки Джон Реткліфф і виконуючі обов'язки Директорів Національної розвідки Джозеф Магвайр[en], Річард Гренелл і Лора Шиао[en] обіймали посади з 16 березня 2017 року по 21 січня 2021 року під час каденції президент Дональда Трампа. Сьомим і нинішнім Директором Національної розвідки є Евріл Гейнс, яка вступила на посаду 21 січня 2021 року. Будучи першою жінкою, яка зайняла цю посаду, вона була висунута новообраним президентом Джо Байденом 23 листопада 2020 року[7] та затверджена Сенатом 20 січня 2021 року.[8] Проблеми з вебсайтом24 серпня 2007 року Деклан МакКаллаг[en] з News.com написав, що сайт Директора Національної розвідки був налаштований таким чином, щоб усі пошукові системи не індексували будь-яку сторінку DNI.gov. Це фактично зробило вебсайт Директора Національної розвідки невидимим для всіх пошукових систем і, у свою чергу, для будь-яких пошукових запитів.[9] Росс Файнштейн, прессекретар Директора Національної розвідки сказав, що маскування було видалено 3 вересня 2007 року. «Ми навіть не впевнені, як (файл robots.txt) туди потрапив», але наступного дня його знову якимось чином приховали. 7 вересня МакКаллаг повідомив, що сайт Директора Національної розвідки, здається, знову відкритий для вебпошуку.[10] Ініціативи реформУ вересні 2007 року Офіс Директора Національної розвідки випустив «100-денні та 500-денні плани розвідувального співтовариства щодо інтеграції та співпраці» (англ. Intelligence Community 100 Day & 500 Day Plans for Integration & Collaboration). Ці плани включають низку ініціатив, спрямованих на створення основи для розширення співпраці та реформування розвідувального співтовариства США.[11] Офіс Директора Національної розвідкиЗакон про реформу розвідки та запобігання тероризму 2004 року[en] заснував Офіс Директора Національної розвідки (ODNI) як незалежне агентство[en] для допомоги Директору Національної розвідки. Метою Офіса Директора Національної розвідки є ефективна інтеграція зовнішньої, військової та внутрішньої розвідки для захисту країни та інтересів Сполучених Штатів за кордоном.[12] В Офісі Директора Національної розвідки працює близько 1750 співробітників.[13] Його штабквартира розташована в Маклейні, штат Вірджинія. 23 березня 2007 року Директор Національної розвідки Майк Макконнелл оголосив про організаційні зміни, які включають:
Офіс Директора Національної розвідки продовжував розвиватися під керівництвом наступних Директорів, досягнувши нової структури, зосередженої на інтеграції розвідки в розвідувальне співтовариство. ОрганізаціяКерівництво Офісу Директора Національної розвідки включає Директора, першого заступника Директора та Головного операційного директора.[14] Крім того, Директор оборонної розвідки підпорядковується Директору Національної розвідки. У структурі Офісу є два директорати, кожен з яких очолює заступник Директора Національної розвідки:[14][15]
У структурі Офісу є три центри місії, кожен з яких очолює директор цього центру:[14][15]
Також є чотири наглядові офіси:[14][15]
Директори Позначає виконуючого обов'язки Директора Національної розвідки
Лінія наступностіЛінія наступності Директора Національної розвідки така:[16]
ПідлегліПерший заступник Директора Національної розвідки
Головний операційний офіцер
Директор штабу розвідки / Головний офіцер управління
Генеральний інспектор розвідувального співтовариства
Заступники Директора Національної розвідки
Помічники Директора Національної розвідки
Див. також
Примітки
Посилання
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
.jpg)
.jpg)
.jpg)
.jpg)
.jpg)
.jpg)
.jpg)
.jpg)
.jpg)
.jpg)
Portal di Ensiklopedia Dunia
