Дложевський Сергій Степанович

Сергій Степанович Дложевський
Сергій Степанович Дложевський
рос. Сергей Степанович Дложевский
Народився	1889; Кам'янець-Подільський
Помер	23 жовтня 1930; Одеса
Країна	Російська імперія; СРСР
Діяльність	філолог
Alma mater	Київський університет
Галузь	археологія
Заклад	Київський університет, Одеський університет, Одеський інститут народної освіти
Посада	професор
Вчене звання	професор

Сергі́й Степа́нович Дложе́вський (22 вересня 1889 р., Кам'янець-Подільський — 23 жовтня 1930 р., Одеса) — український педагог, філолог , археолог і пам'яткоохоронець.

Біографія

С, С. Дложевський народився 22 вересня 1889 року в Кам'янці-Подільському, де його батько Степан Сергійович Дложевський працював викладачем у чоловічому духовному училищі. В 1906 році закінчив Кам'янець-Подільську гімназію ^[1].

В 1911 році закінчив історико-філологічний факультет Київського університету.

У квітні 1914 року склав іспити і став магістром класичної філології.

Протягом 1914—1917 років був приват-доцентом Київського університету. В 1918 році брав участь у формуванні Таврійського університету у Ялті.

У 1919 році переїхав до Одеси и став приват-доцентом Одеського університету.

З вересня 1920 року працював професором Одеського інституту народної освіти, в 1922 році був проректором. З 1925 року був деканом факультету соціального виховання.

З вересня 1921 року був директором Історико-археологічного музею та до 1924 року — професором Одеського архелогічного інституту.

Був головою археологічної секції Одеської комісії краєзнавства при Всеукраїнській Академії Наук (ВУАН) завідувачем музейного відділу Одеського губернського відділу політпросвіти, у 1926—1930 роках — крайовим інспектором з охорони пам'яток матеріаліальної культури та природи Народного комісаріату освіти УСРР.

У 1925—1928 роках викладав у Кам'янець-Подільському інституті народної освіти (нині Кам'янець-Подільський національний університет). Був членом Кам'янець-Подільського наукового товариства (від 1925 року).

Помер 23 жовтня 1930 року.

Наукова діяльність

У 1927–30 роках був заступником голови, головою Ольвійської археологічної експедиції. Досліджував питання загального мовознавства, античної археології, історії археології, епіграфіки, музейної справи. Разом із Б. Фармаковським і М. Болтенком проводив розкопки в Ольвії.

Учасник 1-го (1927) і 2-го (1929) Всеукраїнського сходознавчого з'їздів, конгресу з проблем етрускології в Італії (1928), 1-го Міжнародного археологічного з'їзду в Берліні (1929).

Автор праць переважно з античної археології та епіграфіки, музеєзнавства, літературознавства, українського мовознавства тощо.

Праці

Дложевський С. С. Организация археологического института в Одессе // Народное просвещение. — 1921. — № 2-5. — С. 57-63.
Дложевський С. С. К истории античной Мениппеи // Ученые записки Высшей Школы г. Одессы. — 1922. — Т. 2. — Отдел гуманитарно-общественных наук. — С. 133—139.
Дложевський С. С. Плутарх у листуванні Г. С. Сковороди // Пам'яти Сковороди. — Одеса, 1923. — С.85—97.
Дложевський С. С. Секция археологическая // Вісник Одеської комісії краєзнавства при ВУАН. — 1924. — Ч. 1. — С. 11-13.
Дложевський С. С. Ернест Романович Штерн // Вісник Одеської комісії краєзнавства при ВУАН. — 1925. — Ч. 2-3. — С. 99-101.
Дложевський С. С. Апулійська ваза-аск Одеського державного історико-археологічного музею // Вісник Одеської комісії краєзнавства при ВУАН. — 1925. — Ч. 2-3. — С. 101—104.
Дложевський С. С. Територія Південної України, щодо її зв'язку із стародавнім Малоазійським культурним комплексом. Ольбія та Мілет (конспект доповіди) // Східний світ. — 1928. — № 2. — С. 166—170.
Дложевський С. С. Про археологічні розкопки в Ольвії в рр. 1924, 1925 і 1926 // Східний світ. — 1928. — № 3—4. — С.289—294.
Дложевський С. С. Амфорні ручки з клеймами ольбійських розкопів р. 1926 // Записки Всеукраїнського археологічного комітету. — 1930. — Т. 1. — С.113—126.
Дложевський С. С. 1-й Міжнародний з'їзд археологів у Берліні // Україна. — 1929. — Ч. 37. — С. 173—175.
Дложевський С. С. Ще одна ціла херсонеська амфора [з Ольвії] // Хроніка археології та мистецтва. — 1930. — Т. 1. — С.67—68.

Див. також

Одеська комісія краєзнавства

Примітки

↑ Випускники Кам'янець-Подільської гімназії 1883—1920 [Архівовано 9 жовтня 2008 у Wayback Machine.](рос.)

Джерела та література

Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.. Словникова частина. — Т. 2. — С.527.
Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1979. — Т. 3 : Гердан — Електрографія. — 551, [1] с., [26] арк. іл. : іл., портр., карти + 1 арк с. — С.389—390.
Радянська енциклопедія історії України. — Т. 2. — К., 1970. — С.35.
Баженов Л. В. Поділля в працях дослідників і краєзнавців XIX—XX ст.: Історіографія. Біобібліографія. Матеріали. — Кам'янець-Подільський, 1993. — С. 195—196.
Професори Одеського (Новоросійського) університету: біографічний словник. — Т. 2. — 2-е вид., доп./Відп. ред. В. А. Сминтина. — Одеса: Астропринт, 2005. — С. 387—389.
Букач В. М. Історія Південноукраїнського державного педагогічного університету ім. К. Д. Ушинського в особах: Біографічний довідник/В. М. Букач. — Одеса: ПДПУ, 2005. — С. 27. (http://liber.onu.edu.ua/opacunicode/index.php?url=/notices/index/IdNotice:145815/Source:default [Архівовано 31 березня 2019 у Wayback Machine.])
Південноукраїнський державний педагогічний університет ім. К. Д. Ушинського: Історичний поступ. Сучасність. Майбутнє. / О. Я. Чебикін, І. А. Болдирєв та ін. — Одеса, 2007. — С. 34
Принь О. В. Формування пам'яткоохоронної мережі Одеської губернії (округи, області) в 1920-х — на початку 1930-х років / О. В. Принь // Праці Центру пам'яткознавства. — 2016. — Вип. 29. — С. 30–38.