Доброхотов Микола Миколайович

|Батько= |Посада= |Діти= |Дружина= |Мати=

Микола Миколайович Доброхотов
Народився	14 (26) березня 1889(1889-03-26) Арзамас
Помер	15 жовтня 1963(1963-10-15) (74 роки) Київ
Поховання	Байкове кладовище
Місце проживання	СРСР
Країна	Російська імперія  СРСР
Діяльність	металург
Alma mater	Петроградський гірничий інститут
Галузь	металургія
Заклад	Петроградський гірничий інститут, Уральський політехнічний інститут, Дніпропетровський металургійний інститут
Вчене звання	професор, академік
Відомі учні	Кармазин Віталій Іванович
Членство	НАНУ
Нагороди
Автограф
Доброхотов Микола Миколайович у Вікісховищі

Микола Миколайович Доброхотов (14 (26) березня 1889(18890326) — 15 жовтня 1963) — радянський науковець у галузі металургії, сталі і теплотехніки. Академік АН УРСР (з 1939 року).

Народився 14 (26 березня) 1889 року в Арзамасі Нижньогородської губернії.

Після закінчення Петроградського гірничого інституту в 1914 році до 1920 року працював на різних заводах.

У 1921—1924 роках викладав у Петроградському гірничому інституті, у 1925—1931 роках — в Уральському політехнічному інституті (з 1926 року — професор), у 1935—1941 роках — у Дніпропетровському металургійному інституті.

З 1940 року працював в АН УРСР, спочатку в Інституті чорної металургії, з 1955 року — в Інституті використання газу в комунальному господарстві і промисловості АН УРСР.

Помер 15 жовтня 1963 року. Похований в Києві на Байковому кладовищі.

• Брат — геолог, доктор геолого-мінералогічних наук Михайло Доброхотов (1902—1978).
• Сестра — гінеколог, заслужений лікар РРФСР Олександра Доброхотова (1894—1962).
• Дядько — політичний діяч, революціонер Михайло Владимирський (1874—1951)^[1].

Основні праці присвячені питанням газифікації твердого палива, теорії і практики конструювання печей, технології виплавки і розливання сталі, теорії і конструювання газогенераторів, загальної теорії й конструкції мартенівських печей, поліпшення теплового режиму, термодинаміки і кінетики металургійних процесів, технології плавлення і виливання сталі.

• (рос.)«Расчет газогенераторов и генераторного процесса», П., 1922;
• (рос.)«Современная технология выплавки стали в мартеновских печах», 2 изд., К., 1951;
• (рос.)«Применение термодинамики в металлургии», К., 1955.

15 жовтня 1968 року в Києві на будівлі Інституту газу АН УРСР по вулиці Пархоменка, 39, була встановлена бронзова меморіальна дошка вченому (барельєфний портрет; скульптор Іван Кавалерідзе, архітектор Раїса Бикова)^[2]. В 1970 році на честь Миколи Доброхотова в Ленінградському районі (нині Святошинський) Києва названо вулицю (колишню Капітанівську).^[3]

У 1997 році Національна Академія наук України заснувала Премія НАН України імені М. М. Доброхотова, яку вручає Відділення фізико-технічних проблем матеріалознавства НАН України за видатні наукові роботи в галузі металургії та матеріалознавства.

• Кочо В. С., Хан Б. Х., Николай Николаевич Доброхотов: Краткий биографический обзор научной деятельности. — К.: Изд-во АН УССР, 1959.(рос.)
• Кухарук Н. И., Конюх В. Я. Николай Николаевич Доброхотов. — К.: Наукова думка, 1989.(рос.)
• Доброхотов Николай Николаевич (1889—1963) // Выдающиеся учёные С.-Петербургского государственного горного института (технического университета) за 220 лет (1773—1993) / Гл. ред. и сост. С. П. Гладкий. — СПб.: СПбГГИ, 1993. — С.34-35. — 164 с. — 3000 экз. (обл.)(рос.)

• Доброхотов Микола Миколайович // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Теза, 2006.

Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.