Доброшинський Ростислав Русланович

Доброшинський Ростислав Русланович
Доброшинський Ростислав Русланович;
Старший солдат
Загальна інформація
Народження	27 жовтня 1996; Україна, Кам'янець-Подільський
Смерть	1 серпня 2017 (20 років); Україна, Новозванівка; (загинув від кулі снайпера)
Поховання	Кам'янець-Подільський
Псевдо	«Добрий»
Військова служба
Роки служби	2015—2017
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Сухопутні війська
Рід військ	Гірська піхота
Формування	8 ОГШБ
Війни / битви	Війна на сході України Бої за Мар'їнку; Бої в районі Попасної;
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня	Нагрудний знак «Учасник АТО»

Ростисла́в Русла́нович Доброши́нський (нар. 27 жовтня 1996(19961027), м. Кам'янець-Подільський, Хмельницька область, Україна — 1 серпня 2017, с. Новозванівка, Попаснянський район, Луганська область, Україна) — старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни. Позивний «Добрий».

Біографія

Народився 1996 року в місті Кам'янець-Подільський на Хмельниччині. 2012 року закінчив Кам'янець-Подільську загальноосвітню школу № 15 та продовжив навчання у місцевому професійному ліцеї.

Під час російської збройної агресії проти України у 2015 році був призваний на військову службу за контрактом Кам'янець-Подільським міськрайонним військовим комісаріатом. Брав участь в антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей. У 2016 році в боях біля Мар'їнки дістав контузію, проходив лікування в госпіталях. З кінця травня 2017 року виконував завдання в районі міста Попасна.

Старший солдат, командир бойової машини 8-го окремого гірсько-штурмового батальйону 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади, військова частина А3029.

1 серпня 2017 року близько 19:00 дістав вогнепальне кульового поранення внаслідок обстрілу снайпером опорного пункту біля села Новозванівка Попаснянського району, — куля пробила обидві легені. Помер за 40 хвилин^[1]^[2]^[3].

	Все було дуже спокійно, ми сиділи, розмовляли і в один момент він упав. Це була куля снайпера, випущена з дуже професійної гвинтівки, вона пробила йому дві легені. Ще хвилин сорок він був живий, хоча й без свідомості. Ми закривали йому рану, запускали серце, півтора кілометри несли його, щоб доставити до місця, куди б могла приїхати медична допомога...
— побратими^[4]

Похований 4 серпня в Кам'янці-Подільському, на Алеї Слави міського кладовища^[5]^[4]^[6].

Залишились мати Оксана Вікторівна, сестра Ірина та бабуся.

Нагороди та вшанування

Указом Президента України № 12/2018 від 22 січня 2018 року, за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, зразкове виконання військового обов'язку, нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)^[7].
Нагороджений відзнакою НГШ, — нагрудним знаком «Учасник АТО».
Рішенням Кам'янець-Подільської міської ради № 11/44 від 7 листопада 2017 року присвоєне звання «Почесний громадянин міста Кам'янця-Подільського» (посмертно)^[8].
28 вересня 2018 року на фасаді Кам'янець-Подільської ЗОШ № 15 відкрили меморіальну дошку загиблому на війні випускнику школи^[9]^[10].