Добряк Дмитро Семенович

Добряк Дмитро Семенович
Народився26 червня 1937(1937-06-26) (87 років)
Довжик Грунського району Харківської області
Alma materХарківський сільськогосподарський інститут
Галузьземлевпорядкування
ЗакладІнститут агроекології і природокористування НААН
Посадаголовний науковий співробітник
Вчене званняпрофесор
Науковий ступіньдоктор економічних наук
Відомий завдяки:один з розробників Земельного кодексу України
Нагороди
орден «За заслуги» III ступеня

Добряк Дмитро Семенович (26 червня 1937(19370626), село Довжик Грунського району Харківської області) — український вчений-економіст, професор (1998), член-кореспондент УААН (1995), доктор економічних наук (1992), академік Української академії наук, Української екологічної академії наук.

Член спеціалізованих вчених рад із захисту докторських дисертацій Інституту агроекології і природокористування НААН та Національного університету біоресурсів і природокористування України, головний редактор журналу «Землеустрій і кадастр», член редколегії фахових журналів «Збалансоване природокористування»[1] та «Землевпорядний вісник», заступник головного редактора журналу «Проблеми землеустрою».

Заслужений діяч науки і техніки України (2015), почесний землевпорядник України.[2]

Біографія

Дмитро Семенович народився 26 червня 1937 року в с. Довжик Зіньківського району на Полтавщині.

У 1961 році закінчив факультет землевпорядкування Харківського сільськогосподарського інституту за фахом інженер-землевпорядник.

Працював у науково-дослідних інститутах містобудування та землеустрою. Був направлений Міністерством сільського господарства в Держсільгосппроект (м. Київ).

У 1971 році захистив кандидатську дисертацію на тему «Розміщення і організація системи культурно-побутового обслуговування населення сільського адміністративного району».

З 1975 по 1991 роки очолював сектор з проблем землеустрою в Україні Всесоюзного науково-дослідного інституту земельних ресурсів при Раді Міністрів СРСР.

У 1991 році захистив докторську дисертацію на тему «Територіальний устрій господарств і підприємств АПК (на прикладі Української РСР)».

У 1991 році заступник директора з наукової роботи Інституту землеустрою УААН, п'ять років потому — виконавчий директор Інституту землеустрою УААН.

З 1996 по 2000 роки очолював кафедру землевпорядного проектування Національного аграрного університету

З 1996 по 2006 роки член колегії Держкомзему України.

З 2003 по 2006 роки директор Головного інституту землеустрою Держкомзему України.

З 2006 по 2015 роки завідувач кафедри управління земельними ресурсами НУБіП.

У 2015 році головний науковий співробітник Інституту агроекології і природокористування НААН.

Наукова діяльність

Наукова діяльність пов'язана з дослідженням розвитку і розміщення соціальної інфраструктури на селі, оптимізованого використання й охорони земель, реформування земельних відносин. Особливе значення мають унікальні у світовій практиці наукові розробки щодо організації землекористування і сільськогосподарського виробництва в зоні впливу катастрофи на ЧАЕС. Обґрунтував основні принципи вдосконалення землевпорядного проектування в умовах трансформування земельних відносин та посилення антропогенного навантаження на земельні ресурси, теоретичні засади, методологію і методику економічної, екологічної та соціальної сутності землеустрою.

Дмитро Добряк розробив проект землеустрою радгоспу «Маньківський» Черкаської області з цеховою структурою управління господарством, за який отримав срібну медаль ВДНГ СРСР.

Під керівництвом Дмитра Добряка виконано значні обсяги робіт із землеустрою і охорони земельних ресурсів, роздержавлення і приватизації земель, він брав безпосередню участь у розробці наукових основ контурно-меліоративної організації території, її економічної та екологічної оцінки.

Дмитро Добряк опублікував близько 400 наукових праць, у тому числі 47 колективних та індивідуальних монографій, 2 навчальних посібники. Підготував 8 докторів та 10 кандидатів економічних наук.

Створив наукову школу із сучасного землеустрою. За його керівництва спеціалізованими вченими радами із захисту кандидатів наук у Головному науково-дослідному і проектному інституті землеустрою (2003—2005) та Національному університеті біоресурсів і природокористування України (2007—2010) було захищено 46 кандидатських і 4 докторських дисертацій із спеціальності «Економіка природокористування і охорона навколишнього середовища».

Участь у законотворчій діяльності

Є одним з авторів чинного Земельного Кодексу України. Згідно розпорядження Президента України в 2010 році за згодою увійшов до складу робочої групи з підготовки пропозицій з питань земельної реформи[3].

За його безпосередньої участі підготовлено ряд законопроектів України, зокрема «Про плату за землю», «Про охорону земель», «Про розмежування земель державної і комунальної власності», «Про землеустрій», проектів постанов Верховної Ради України «Про земельну реформу», «Про прискорення земельної реформи та приватизацію земель», «Про порядок ведення державного земельного кадастру» та інші[4].

Нагороди

Згідно рішення експертної ради міжнародної іміджевої програми «Лідери ХХІ століття» відзначений нагородою «Свята Софія», рішенням Науково-експертної ради Асамблеї ділових кіл за високу національну гідність та активну участь у розбудові Української держави удостоєний почесного звання «Лицар Вітчизни» з врученням «Золотого хреста честі і звитяги» (2010)[5][6].

Основні праці

  1. Рекомендації щодо порядку перерозподілу земель резервного фонду з метою використання їх за цільовим призначенням. Київ: Аграрна наука, 1999. 415 с.
  2. Землевпорядні робота при реорганізації недержавних сільськогосподарських підприємств. Київ: Століття, 2000. 170 с.
  3. Економічний оборот землі в Україні: теорія, методологія і практика. Київ: Урожай, 2004. 126 с.
  4. Автоматизація проектування в землеустрої: еколого-економічна та соціальна ефективність. Київ: Урожай, 2004. 126 с.
  5. Теоретичні засади сталого розвитку землекористування у сільському господарстві. Київ: Урожай, 2004. 136 с.
  6. Еколого-економічні засади реформування землекористування в ринкових умовах. Київ: Урожай, 2006. 336 с.
  7. Еколого-економічний механізм захисту земельних ресурсів від деградаційних процесів у ринкових умовах. Київ: Урожай, 2007. 144с.
  8. Класифікація сільськогосподарських земель як наукова передумова їх екологобезпечного використання. 2-ге вид. Київ: Урожай, 2009. 464 с.
  9. Застосування автоматизованих земельних інформаційних систем в управлінні земельними ресурсами. 2-е вид. Київ: МВЦ «Медінформ», 2012. 238 с.

Інше

Примітки

  1. Редакційний штат | Збалансоване природокористування. journals.uran.ua. Процитовано 9 листопада 2024.
  2. Наукова школа «Економіка природокористування». nubip.edu.ua. Процитовано 9 листопада 2024.
  3. РОЗПОРЯДЖЕННЯ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №955/2010-рп. Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua) . Архів оригіналу за 16 жовтня 2021. Процитовано 16 жовтня 2021.
  4. Видатні вчені НУБіП[недоступне посилання]
  5. Home. en.naas.gov.ua. Архів оригіналу за 16 жовтня 2021. Процитовано 16 жовтня 2021.
  6. Роман, Гулінчук. Добряк Дмитро Семенович. agroeco.org.ua (укр.). Архів оригіналу за 16 жовтня 2021. Процитовано 16 жовтня 2021.

Література

  • Третяк А. М. Добряк Дмитро Семенович // Вчені економісти-аграрники. — Кн. 5. Ч. 1. — К.: Аграрна наука, 2001.
  • Третяк А. М. Добряк Дмитро Семенович // Енциклопедія сучасної України: у 30 т. / ред. кол. : І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : [б. в.], 2008. — Т. 8 : Дл — Дя. — С. 159.
  • Третяк А. М. Добряк Дмитро Семенович // Полтавіка. Полтавська енциклопедія. — Т. 6: Освіта і наука. — Кн. 1: Абаза — Крекотень. — Полтава: Поліграфічний центр «Мозаїка», 2017. — С. 734.
  • Хто є хто на Полтавщині. Довідково-біографічне видання. Книга перша. — К.: Київська книжкова фабрика, 2003. — С.89.
Prefix: a b c d e f g h i j k l m n o p q r s t u v w x y z 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Portal di Ensiklopedia Dunia

Kembali kehalaman sebelumnya