У 1754–1759 й 1761–1764 роках Добрянка входила до складу Новослобідського козацького полку. У 1769—1776 роках — шанець, центр сьомої роти Молдавського гусарського полку. У 1776—1783 роках — адміністративний центр (штаб-квартира) і центр першої роти Болгарського гусарського полку.
1859 року у селі південних мешканців Єлисаветградського повітуХерсонської губернії, мешкало 1692 особи (868 чоловічої статі та 824 — жіночої), налічувалось 442 дворових господарства, існувала православна церква[3].
Станом на 1886 рік у колишньому державному селі Вільшанської волості мешкало 2689 осіб, налічувалось 453 дворових господарства, існували православна церква, земська станція, 3 лавки, відбувались базари через 2 тижні по неділях[4].
За даними 1894 року у селі мешкало 3379 осіб (1755 чоловічої статі та 1624 — жіночої), налічувалось 576 дворових господарств, існували православна церква, земська школа на 157 учнів (144 хлопчики й 13 дівчаток), церковно-парафіяльна школа на 24 учня (14 хлопчиків й 10 дівчаток), земська поштова станція, 10 лавок, базари відбувались 26 днів на рік[5].
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 3701 особи (1839 чоловічої статі та 1862 — жіночої), з яких 3558 — православної віри[6].
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1427 осіб, з яких 631 чоловік та 796 жінок.[7]
↑Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
