1859 року у власницькому містечку Єлисаветградського повітуХерсонської губернії, мешкало 395 осіб (195 чоловічої статі та 200 — жіночої), налічувалось 48 дворових господарств, існували православна церква, єврейський молитовний будинок, відбувались базари[2].
Станом на 1886 рік у колишньому власницькому містечку, центрі Татарівської волості, мешкало 64 особи, налічувалось 15 дворових господарств, існували православна церква, єврейський молитовний будинок, школа, земська станція, лавка, відбувались базари щонеділі[3].
За даними 1896 року у містечку мешкало 111 осіб (56 чоловічої статі та 55 — жіночої), налічувалось 20 дворових господарств, існували православна церква, єврейський молитовний будинок, церковно-парафіяльна школа на 25 учнів (21 хлопчик й 4 дівчинки), 5 лавок, шинок[4].
7 березня 1946 року Президія ВР УРСР своїм указом перейменувала село Татарівку на Комишувате.[5]
В 1958 році архітектор Лідія Федорівна Крейтор розробила проект планування й забудови села Комишуватого, який став переможцем серед робіт кіровоградських, київських і московських спеціалістів. Згодом за цю роботу її автора нагородили бронзовою медаллю Виставки досягнень народного господарства СРСР[6].
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1361 особа, з яких 665 чоловіків та 696 жінок.[7]
↑Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
