Довгаль Олександр Михайлович

Довгаль Олександр Михайлович
Довгаль Олександр Михайлович
Народження	27 січня 1904 ; Дебальцеве, Бахмутський повіт, Катеринославська губернія, Російська імперія
Смерть	12 березня 1961 (57 років)
	Харків, Українська РСР, СРСР
Країна	Російська імперія; СРСР
Жанр	графіка і ілюстрація
Навчання	Харківський художній інститут (1929) і Харківська державна академія дизайну та мистецтв
Діяльність	художник
Відомі учні	Пікалов Микола Лаврентійович
Член	Національна спілка художників України
Нагороди

Олекса́ндр Миха́йлович Довга́ль (нар. 27 січня 1904, Дебальцеве — пом. 12 березня 1961, Харків) — український радянський графік, член Асоціації революційного мистецтва України у 1925—1932 роках та Харківського відділення Спілки художників України з 1938 року; заслужений діяч мистецтв УРСР з 1951 року.

Життєпис

Народився 14 [27] січня 1904(19040127) року на станції Дебальцеве Бахмутського повіту, Катеринославської губернії, Російської імперії (нині Донецька область, Україна). У 1922—1929 роках навчався у Харківському художньому інституті у Івана Падалки, Олексія Маренкова, Семена Прохорова.

У 1920—1930-ті роки працював у сатиричних журналах «Безвірник», «Глобус», «Червоний перець». У 1931—1933 роках викладав у Харківському художньому технікумі. У роки німецько-радянської війни створював агітаційні плакати. У 1940—1950-ті роки працював у газеті «Соціалістична Харківщина», у 1955 році — у журналі «Піонерія», співпрацював із видавництвами як ходожник-ілюстратор. Член ВКП(б) з 1949 року.

Помер у Харкові 12 березня 1961 року.

Творчість

Працював у галузі станкової й книжкової графіки, плаката. Серед робіт:

ліногравюри

«Естакада» (1923);
«Попільниця» (1926);
«Розподіл пайка» (1927);
«І. Франко з вуглярем» (1955);

серії літографій

«Соціалістичний Харків» (1934—1937);
«Класики світової культури» (1939—1960);
«Шляхами війни» (1942—1944);

кольорові літографії

«Т. Шевченко пише автопортрет» (1939);
«Т. Шевченко в Петербурзі серед представників літератури, мистецтва і науки» (1939);

серія акварелей

«Суворовці» (1945–48);

портрети

«Художник Й. Дайц» (1944);
«Прозаїк М. Сказбуш» (1945);
«Поет А. Малишко» (1948);

шаржі

«Художник Д. Шавикін пише автопортрет» (1945);
«Автошарж» (1948);

серія естампів

«На будівництві Дніпрогесу» (1929—1932);

плакати

«Впіймали на гарячому вчинку — дамо по загривку!» (1920—1930-ті);
«Примусимо куркуля здавати хліб державі» (1930);
«Містери з безробіття мають дивіденди» (1931);
«Все для фронту» (1941);
«От де, люди, наша слава, слава України» (1942);
«В лещатах» (1944);
«Відбудуємо рідний Донбас» (1947);

серія плакатів на тексти Тараса Шевченка

«Вражою злою кров'ю волю окропіте!» (1942).

ілюстрації до

книги «Поезії» Павла Тичини (1929);
повісті Архипа Тесленка «Страчене життя» (1938);
книги «Вибрані твори» Павла Тичини (1939);
книги «Вибрані поетичні твори» Леоніда Первомайського (1940);
казки «Івасик Телесик» в обробці Павла Тичини (1946);
драми «Ярослав Мудрий» Івана Кочерги (1947);
казки «Руслан і Людмила» Олександра Пушкіна (1949);
повісті «Кінець підземного міста» Якова Кальницького (1954);
збірника оповідань Марка Вовчка (1954);
трилогії «Прекрасні катастрофи» Юрія Смолича (1956);
науково-фантастичного роману «Голова професора Доуеля» Олександра Бєляєва (1957);
науково-фантастичної повісті «В зоряні світи» Василя Бережного (1958);
роману «Туманність Андромеди» Івана Єфремова (1960) ;
збірника оповідань Степана Васильченка (1960);
поеми «Енеїда» Івана Котляревського (1960);
роману «Юрко Крук» Петра Козланюка (1952);
роману «Мир» Юрія Яновського (1956);
повісті «День отця Сойки» Степана Тудора (1956).

Учасник всеукраїнських, всесоюзних і міжнародних виставок з 1927 року. Персональні виставки відбулися у Харкові у 1940, 1958 роках; Києві у 1958 році; Чугуєві у 1959 році.

Роботи художника зберігаються в Національному художньому музеї України, Дніпровському, Сумському, Миколаївському, Харківському, Лебединському, Одеському художніх музеях.