Довженко В'ячеслав Валерійович

В'ячеслав Валерійович Довженко
Народився	18 вересня 1976(1976-09-18) (48 років)  Дніпропетровськ, Українська РСР, СРСР
Національність	українець
Громадянство	Україна
Діяльність	актор
Alma mater	Дніпропетровське театральне училище і Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого
Провідні ролі	Серпень у фільмі «Кіборги»
IMDb	ID 1194362
Нагороди та премії
Премія «Золота дзиґа» найкращому акторові у головній ролі (2018)
instagram.com/sldovgenko/
Висловлювання у Вікіцитатах

В'ячесла́в Вале́рійович Довже́нко (нар. 18 вересня 1976, Дніпро) — український актор театру і кіно. Лавреат премії «Золота дзиґа» за найкращу чоловічу роль.

Народився 18 вересня 1976 року.

В 1995 році закінчив Дніпропетровське театральне училище, відділення «актор театру ляльок» (майстри Михайло Овсянников та Олександра Самохвалова) та «актор театру драми» (майстер Неля Пінська)^[1][2][3].

2009 року закінчив режисерське відділення КНУТКТ ім. І. К. Карпенка-Карого (майстерня Костянтина Дубініна)^[1][3]. Працював у Дніпропетровському українському драматичному театрі ім. Т. Шевченка.

З 1998 року В'ячеслав Довженко актор «Київського Вільного театру» (керівник Артур Артеменьєв). Грає також на сцені Київського ТЮГу^[3].

З 2011 року — актор «Київського академічного драматичного театру на Подолі»^[1][3][1][2].

У рамках акції ТСН записав відеозвернення з підтримки незаконно ув'язненого у Росії українського режисера Олега Сенцова^[4].

Із акторкою Ксенією Башою мають сина Івана Довженка^[5].

1. «Чайка на ім'я Джонатан» за повістю «Джонатан Лівінгстон, мартин» Річарда Баха — Вожак і Чанг
2. «Діалог самців» за творами Патріка Бессона, Юрія Аверченка та ін. — Кіт Боб
3. «Механічний апельсин» Ентоні Берджеса — Алекс
4. «Вестсайдська історія» — Тоні
5. «Такі вільні метелики» Леонарда Герша — Ральф Остін
6. «Безталанна» Івана Карпенко-Карого — Гнат
7. «Химера» Неди Нежданої — Нарцис
8. «Звідки беруться діти?» Анатолія Крима; реж. Віталій Малахов — Тимофій

Київський академічний театр юного глядача на Липках

Цей розділ статті ще не написано. Ви можете допомогти проєкту, написавши його.

Київський академічний драматичний театр на Подолі

1. 2006 — «Правдива історія Ромео і Джульєтти» Анатолія Крима; реж. Віталій Малахов — Герцог Верони
2. 2008 — «Сто тисяч» Івана Карпенко-Карого; реж. Віталій Малахов — Невідомий
3. 2010 — «Льовушка» Анатолія Крима; реж. Ігор Славинський — Точильник
4. 2013 — «Шоу про шоу» (вистава-концерт) Т. Могильник, В. Гуляйченко; реж. Віталій Малахов — Женя
5. 2014 — «Що я бачив уві сні…» за Львом Толстим; реж. Ігор Славинський — Студент
6. 2015 — «Замовляю любов» Тетяни Іващенко; реж. Сергій Павлюк — Кирило
7. 2018 — «Дівчина з ведмедиком, або Неповнолітня» Павла Ар'є за романом «Дівчина з ведмедиком» Віктора Домонтовича; реж. Стас Жирков — Іполіт Миколайович Варецький, учитель^[6]

• Заслужений артист України (26 березня 2019) — за вагомий особистий внесок у розвиток національної культури і театрального мистецтва, значні творчі здобутки та високу професійну майстерність^[8]
• За роль у виставі «Діалог самців» здобув призи міжнародних фестивалів «Добрий театр» (2004), «Підмосковні вечори» (2006) та у місті Враца (Болгарія, 2007).

Сучасний український письменник-белетрист Андрій Кокотюха у своїй рецензії для українського інтернет-видання Детектор Медіа роботу актора описує так:

[...] прогадати з В’ячеславом Довженком важко, майже неможливо. Це один із лідерів глядацьких симпатій в Україні, без перебільшення — народний актор^[9].

• В'ячеслав Довженко: «Мені дісталося, хоча до чого тут актор?» [Архівовано 20 грудня 2017 у Wayback Machine.]
• В'ячеслав Довженко на сайті IMDb (англ.)
• Довженко В'ячеслав Валерійович на сайті KinoFilms.ua
• «Серпень» — і все: В'ячеслав Довженко про «Кіборгів», майбутнє театру і кіно та те, чому він не на фронті [Архівовано 2 березня 2018 у Wayback Machine.]