Донецький округ (область Війська Донського)

	Донецький округ
Центр	Кам’янська (станиця)

Донецький округ — адміністративна одиниця у області Війська Донського Російської імперії; окружне управління було у станиці Кам'янська.

Географія

Площа території — 24 659,3 квадратної версти.

Історія

Округ створено 1802 року серед 7 округ Землі Війська Донського.

У 1897 році населення округу становило 455 819 осіб, у тому числі росіяни — 273 302, українці — 177 376^[1].

До початку XX сторіччя область Війська Донського складалася з 9 округів: 1-го Донського, 2-го Донського, Донецького, Усть-Медведицького, Хоперського, Черкаського, Ростовського, Сальського та Таганрізького.

Козаки округу служили в таких частинах:

легка кавалерія — 10-й Донський генерала Луковкіна, 27-й, 44-й, 11-й Донський генерала-від-кавалерії графа Денисова, 28-й, 45-й, 12-й Донський генерал-фельдмаршала Потьомкіна-Таврійського, 29-й, 46-й полки;
кінна артилерія — 2-а, 9-а, 16-а Донські козацькі батареї.

У 1918 році з частин Усть-Медведицький, Донецького й Хоперського округів було утворений Верхньо-Донський.

1920 року з захопленням Наддоння Червоною армією Донецький округ увійшов до складу Донської області.

Населення

Чисельність населення — 455 819 осіб (перепис 1897 року).

Чисельність українців

1-ша ревізія (1718 рік) — немає даних;
2-га ревізія (1743 рік) — немає даних;
3-тя ревізія (1761 рік) — немає даних;
4-та ревізія (1781 рік) — немає даних;
5-та ревізія (1794 рік) — 29,8 тисячі осіб (56,8 %);
6-та ревізія (1811 рік) — нема даних;
7-ма ревізія (1815 рік) — 42,7 тисячі осіб (56,3 %);
8-ма ревізія (1833 рік) — 38,1 тисячі осіб (47,2 %);
9-та ревізія (1850 рік) — 73,6 тисячі осіб (55,7 %);
10-та ревізія (1858 рік) — 85,5 тисячі осіб (51,0 %);
перепис 1897 року — 177,4 тисячі осіб (38,9 %);
перепис 1910—1917 року — 24,5 тисячі осіб (38,9 %).^[2]

Адміністративний поділ

1913 рік

На 1913 рік до складу округу входило 11 юртів станиць:

Вешенський юрт — станиця Вешенська,
Гундоровський юрт — станиця Гундоровська,
Єланський юрт — станиця Єланська,
Казанський юрт — станиця Казанська,

Калитвенський юрт — станиця Калитвенська,
Кам'янський юрт — станиця Кам'янська,
Луганський юрт — станиця Луганська,
Мигулинський юрт — станиця Мигулинська,

Милютинський юрт — станиця Милютинська,
Митякинський юрт — станиця Митякинська,
Усть-Білокалитвинський юрт — станиця Усть-Білокалитвинська,

На 1913 році до складу округу входило 38 волостей:

Большинська — сл. Большинська,
Верхньо-Большинська — сел. Верхньо-Греків,
Верхньо-Макіївська — сл. Верхньо-Макіївська,
Верхньо-Ольховська — сл. Кашари,
Волошинська — сл. Волошино,
Голово-Калитвенська — сл. Голово-Калитвинська,
Голодаєво-Сариновська — сл. Голодаївка-Саринова,
Греково-Степанівська — сл. Греково-Степанівка,
Дегтівська — сл. Дегтево,
Деркуло-Облівська — сл. Машликіно,
Єфремово-Степанівська — сл. Єфремово-Степанівка,
Карпово-Обривська — сл. Карпово-Обривська,

Колодезянська — сл. Колодязі,
Криворозька — сл. Криворожжя,
Курнаково-Липовська — сл. Курнаково-Липовська,
Леоново-Калитвенська — сл. Маньково-Калитвенська,
Маньково-Березовська — сл. Маньково-Березовська,
Мальчевсько-Полнинська — сл. Мальчевсько-Полнинська,
Нижньо-Ольховська — сл. Нижньо-Ольховська,
Микільсько-Покровська — сл. Микільсько-Покровська,
Ольхово-Городищенська — сл. Александрівська,
Поляково-Наголинська — сел. Калашниковський,
Пономарівська — сел. Міллерово-Глубокинський,

Поповсько-Іловайська — сел. Поповський,
Самсоново-Калитвинська — сл. Самсоново-Калитвинська,
Сариново-Чернозубовська — сел. Сарино-Большинський,
Селівановський — сл. Селівановка,
Скасирська — сл. Скасирська,
Середньо-Наголинська — сел. Петровський,
Талово-Калитвенська — сл. Шарпаєвка,
Тарасівська — сл. Тарасовська,
Тернівська — сл. Тернівська,
Тітовська — сл. Тітовка,
Тиховсько-Журавська — сл. Тиховсько-Журавська,
Усть-Березовська — сел. Іллінський,
Усть-Мечетинська — сл. Нижньо-Грекова,
Яново-Шептуховська — сл. Шептуховка,
Яновська — сел. Ново-Мар'євський.

1918 рік

На 1918 рік до складу округу входили:

Гундоровський юрт (станиця Гундоровська),
Кам'янський юрт (станиця Кам'янська — центр),
Калитвенський юрт (станиця Калитвенська),
Луганський юрт (станиця Луганська),
Мілютинський юрт (станиця Милютинская),
Митякинський юрт (станиця Митякинська),
Усть-Білокалитвенський юрт (станиця Усть-Білокалитвенська),
Цесаревицький юрт (станиця Цесаревичеська).

Див. також

Адміністративний поділ області Війська Донського в 1918 році

Примітки

↑
Демоскоп Weekly — Додаток. Довідник статистичних показників [Архівовано 1 лютого 2019 у Wayback Machine.]
↑ Кабузан, Владимир Максимович (2006). Украинцы в мире: динамика численности и расселения: 20-е годы XVIII века-1989 год: формирование этнических и политических границ украинского этноса. Москва: Наука. с. 534.