З 15 грудня 1918 р. — старшина для доручень при Головному Отамані С. Петлюрі. У 1919—1922 рр. — особистий ад'ютант Головного Отамана С. Петлюри.
Могила Олександра Доценка, Раковицький цвинтар, Краків. Фото 2023 р.
1923—1924 рр. у Львові видав два томи збірника документів «Літопис української революції», а згодом у Варшаві також книгу «Зимовий похід 6.12.1919— 6.05.1920» (1935). Помер у Кракові, похований на Раковицькому цвинтарі. Поховання зберіглося - поле XXXVІІІ, ряд північний, поховання 2, 50.076132°, 19.954807°[2];
Примітки
↑Українські історики XX століття: Біобібліографічний довідник /Серія «Українські історики». — Київ: Інститут історії України НАН України, 2004. — Випуск 2, частина 2. — 382 с. Стор.149-150
Майстренко Іван. Історія мого покоління: Спогади учасника революційних подій в Україні. — Едмонтон, 1985. — С. 14.
Ротач П. Розвіяні по чужині: Полтавці на еміграції. Корот. біобібліогр. покажч. — Полтава: Верстка, 1998. — С. 50.
Українська діаспора: літературні постаті, твори, біобібліографічні відомості / Упорядк. В. А. Просалової. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2012. — 516 с.