Драгун Станіслав Едуардович
Станіслав Едуардович Драгун (біл. Станіслаў Эдуардавіч Драгун, рос. Станислав Эдуардович Драгун, нар. 4 червня 1988, Мінськ) — білоруський футболіст, півзахисник клубу БАТЕ і національної збірної Білорусі. Клубна кар'єраНародився 4 червня 1988 року в місті Мінськ. Вихованець ДЮСШ «Трудові резерви» (Мінськ), перший тренер — Микола М. Мирончик. У дорослому футболі дебютував 2004 року виступами за команду «Локомотив» (Мінськ), у якій провів три сезони, взявши участь у 39 матчах чемпіонату. Своєю грою за «залізничників» привернув увагу представників тренерського штабу клубу «Гомель», до складу якого приєднався на початку 2007 року. Відіграв за команду з Гомеля наступні півтора сезони своєї ігрової кар'єри. Граючи у складі «Гомеля» здебільшого виходив на поле в основному складі команди. До складу клубу «Динамо» (Мінськ) приєднався влітку 2008 року. 30 грудня 2010 року продовжив конракт з клубом ще на три роки[2]. Тричі включався БФФ до списку 22 найкращих футболістів чемпіонату Білорусії 2010, 2011, 2012. Автор 1000-о голу мінського «Динамо» в чемпіонатах Білорусі[3]. Відіграв за мінських «динамівців» п'ять сезонів своєї ігрової кар'єри. Більшість часу, проведеного у складі мінського «Динамо», був основним гравцем команди. 17 січня 2013 року підписав контракт з самарськими «Крилами Рад» терміном на 3 роки (вартість трансферу — 1,5 млн євро)[4][5][6], де згодом закріпився в основному складі. Залишився у самарському клубі після вильоту з Прем'єр-ліги по завершенні сезону 2013/14 років й допоміг йому повернутися до еліти наступного року. У грудні 2015 року відмовився продовжувати контракт з «Крилами Рад». 8 січня 2016 року московське «Динамо» офіційно оголосила про аідписання контракту з Драгуном до літа 2019 року[7]. У першій половині 2016 року був основним гравцем москвичів, але пропустив декілька матчів через травму. За підсумками сезону 2015/16 років «Динамо» втратило місце у Прем'єр-лізі, а наступного сезону Драган розпочав у НФЛ. Однак основним гравцем вже не був і зазвичай виходив на заміну лише в кінцівці матчу. У лютому 2017 року «Динамо» розірвало контракт зі Станіславом[8]. У березні 2017 року підсилив «Газовик» (Оренбург)[9]. За підсумками сезону 2016/17 років «Оренбург» залишив Прем'єр-лігу, і в червні 2017 року стало відомо, що клуб не продовжить контракт з Драгуном[10]. Після відходу з Оренбурга до гравця проявляли зацікавленість білоруські клуби, зокрема берестейське «Динамо» та солігорський «Шахтар», але півзахисник обрав борисівське БАТЕ[11], до складу клубу БАТЕ приєднався 30 червня 2017 року[12]. У складі БАТЕ закріпився в півзахисті. 1 жовтня 2017 року відзначився голом у гостьовому матчі між Борисовим та мінським «Динамо», який приніс команді перемогу 1:0, а БАТЕ зрештою став чемпіоном Білорусі. У сезоні 2018 року залишився одним з лідерів команди, у голосуванні за звання футболіста року Білорусі фінішував другим, поступившись одноклубнику Ігорю Стасевичу. У жовтні 2019 року продовжив контракт з БАТЕ[13]. Виступи за збірні2004 року дебютував у складі юнацької збірної Білорусі, взяв участь у 11 іграх на юнацькому рівні, відзначившись 3 забитими голами. Протягом 2008–2011 років залучався до складу молодіжної збірної Білорусі, разом з якою став бронзовим призером молодіжного чемпіонату Європи 2011 року (на турнірі зіграв 5 матчів). Всього на молодіжному рівні провів 25 офіційних матчів, відзначився 5 голами. Захищав кольори олімпійської збірної Білорусі на Олімпійських іграх 2012 року у Лондоні. Зіграв 8 матчів, в яких відзначився 1 голом 10 серпня 2011 року дебютував у складі національної збірної Білорусі в товариському матчі проти збірної Болгарії, який завершився перемогою білорусів з рахунком 1-0. Восени 2018 року разом із національною командою брав участь у першому розіграші Ліги націй УЄФА, де допоміг команді виграти свою групу в дивізіоні D, відзначився 5 голами, завдяки чому став одним з найкращих бомбардирів турніру. Наразі провів у формі головної команди країни 66 матчів, в яких відзначився 11 голами. Голи за збірну
ДосягненняКлубні
Індивідуальні
У збірній
Примітки
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia