Дронов Олексій Іванович
Олексі́й Іва́нович Дро́нов (* 1959) — доктор медичних наук (2003), професор (2004), заслужений діяч науки і техніки України, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (2009). ЖиттєписНародився 1959 року в місті Кадіївка у родині шахтаря. 1982 року закінчив медичний факультет Харківського медичного інституту — за фахом «лікувальна справа». Протягом 1982—1985 років працював лікарем-хірургом в лікарні швидкої та невідкладної медичної допомоги ім. О. І. Мещанінова в місті Харків, ще рік — в Бобровицькій ЦРЛ. В 1986—2003 роках — лікар-хірург, старший науковий співробітник НДІ клінічної та експериментальної хірургії. 1997 року захистив кандидатську дисертацію — за темою «хірургічне лікування хронічного панкреатиту ускладненого утворенням псевдокіст». В 2003 році захищає докторську дисертацію «діагностика та хірургічне лікування пухлин позапечінкових жовчних протоків». 2004 року здобув вчене звання професора. Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки 2009 року — за роботу «Розробка та впровадження нових методів діагностики і хірургічного лікування захворювань підшлункової залози»; співавтори Болдіжар Олександр Олександрович, Бондар Григорій Васильович, Запорожченко Борис Сергійович, Кондратенко Петро Геннадійович, Криворучко Ігор Андрійович, Тодуров Іван Михайлович, Усенко Олександр Юрійович, Чорний Володимир Володимирович, Ярешко Володимир Григорович. Наукові зацікавлення:
Досягнення:
Здійснював велику кількість тотальних панкреатектомій та вивчав постпанкреаторезекційний синдром, характер мальасиміляції, особливості виникнення та перебігу порушень вуглеводного обміну, стеатозу печінки, остеопорозу — як наслідків зовнішньосекреторних порушень. Наукові розробки полягають в галузі кріомедицини; пов'язані з вивченням механізмів впливу холоду на різні біологічні тканини — печінка, підшлункова залоза, судини. Нагороджений «Золотою медаллю» Міжнародного товариства кріохірургів — за наукові розробки в галузі кріомедицини (у 2011 та 2013 роках). Дослідження Олексія Дронова лягли в основу міжнародних та державних протоколів лікування гострого панкреатиту; зареєстровано 40 галузевих нововведень МОЗ України. Є автором 437 наукових праць — з них 1 монографія, 18 навчальних посібників, 81 патент України та 3 авторських свідоцтв СРСР. Є засновником науково-педагогічної школи — виховав 4 доктори та 7 кандидатів наук — з них 3 професори та 3 доценти. Головний редактор міжнародного журналу «Хірургія. Східна Європа», член експертної групи МОН України — з розгляду робіт, представлених на здобуття Премії Кабінету Міністрів України. Член президії асоціації хірургів України, правління асоціації хірургів Києва і Київської області, робочої групи наукового товариства хірургів Києва і Київської області та інше. Серед робіт:
Серед патентів:
ПриміткиДжерела
|
||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
