Насташенко Ігор Леонідович
І́гор Леоні́дович Наста́шенко (* 1965) — доктор медичних наук, професор. ЖиттєписНародився 1965 року в місті Сніжне (Донецька область) у родині робітників. 1988 року закінчив лікувальний факультет Київського медичного інституту імені О. О. Богомольця. Протягом 1988—1996 років працював лікарем-хірургом рентген-ендоскопічного операційного блоку, Київський науково-дослідний інститут клінічної та експериментальної хірургії. З 1993-го має вищу кваліфікаційну категорію хірурга. 1996 року захистив кандидатську дисертацію «Ендоскопічна папілосфінктеротомія у хворих з навколососочковими дивертикулами». З того ж року по 2004-й працював в медичному відділенні ендоскопічної діагностики та хірургії Київського головного військового шпиталю МОУ; за сумісництвом старшим викладачем на кафедрі військово-польової хірургії Національної військово-медичної академії. Від 2004 року обіймає посаду асистента кафедри загальної хірургії № 1 Національного медичного університету, за сумісництвом працює лікарем-ендоскопістом КМКЛ № 10. 2010 року захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук «Ендовідеоскопічна діагностика та транспапілярна корекція непрохідності жовчовивідних проток не пухлинного походження». Від грудня 2010-го — доцент кафедри загальної хірургії № 1, в червні 2011 року обраний на посаду доцента за конкурсом. В жовтні 2013 року надано вчене звання доцента кафедри загальної хірургії; з вересня 2014-го — професор цієї ж кафедри. Насташенко І. Л. відповідає за методичну роботу на кафедрі, очолює роботу студентського наукового гуртка кафедри, є членом Вченої ради медичного факультету № 2, де очолює роботу з молодими вченими. Член апробаційної Вченої ради НМУ з хірургії, член Української, Російської та Європейської асоціацій хірургів-гепатологів та ендоскопістів, член редакційної колегії фахового видання «Хирургия. Восточная Європа». Член президіуму асоціації хірургів України[1]. Напрями наукової та практичної діяльності: ендоскопічна діагностика та лікування патології органів гепатопанкреатодуоденальної ділянки. Автор 150 наукових робіт, 34 патентів України на винахід, 5 авторських свідоцтв на винахід СРСР, 1 монографії, 1 збірки методичних рекомендацій та 1 навчального посібника. Як педагог підготував трьох кандидатів наук. Під керівництвом професора І. Л. Насташенка захищено одна докторська дисертація. Серед робіт:
Нагороди
Примітки
Джерела
|
||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
