Друль Ганна Йосипівна

Ганна Друль
Ганна Йосипівна Друль
Народилася	22 вересня 1960(1960-09-22) (64 роки) Червоноград, Забузький район, Львівська область, Українська РСР, СРСР
Громадянство	Україна
Діяльність	скульпторка
Alma mater	Львівський фаховий коледж декоративного і ужиткового мистецтва імені Івана Труша, Львівський інститут прикладного та декоративного мистецтва
Знання мов	українська
Заклад	Львівська експериментальна кераміко-скульптурна фабрика
Членство	Національна спілка художників України і Міжнародна академія кераміки
У шлюбі з	Друль Орест Романович
Нагороди	Львівська обласна премія в галузі культури, літератури, мистецтва, журналістики та архітектури

Ганна Йосипівна Друль (нар. 22 вересня 1960, Червоноград, нині Шептицький, Львівська область) — українська художниця декоративної кераміки. Член Національної спілки художників України (1993), Міжнародної академії кераміки (2019)^[1].

Ганна Друль народилася 22 вересня 1960 року в місті Червонограді (нині Шептицький) на Львівщині.

1979 року закінчила Львівське училище прикладного мистецтва імені Івана Труша^[2], 1984-го — Львівський інститут прикладного та декоративного мистецтва (педагоги з фаху Карло Звіринський, Петро Маркович, Еммануїл Мисько). Від 1987 працювала на Львівській експериментальній кераміко-скульптурній фабриці. У 1998–2001 роках очолювала секції кераміки Львівської організації Національної спілки художників України. Нині на творчій роботі^[3].

Від 1987 року представляла свої роботи на всеукраїнських та міжнародних виставках. Персональні відбулися у містах Львові (1989, 2000, 2006, 2013^[4], 2015 (спільно з Іриною Марко)^[3], 2020^[5][6], 2022^[7][8]), Кракові (1996, 2003–2004), Чернівцях (2014)^[6], Одесі (2016)^[6]. У доробку мисткині є декоративні композиції, пласти та скульптури. Окремі роботи зберігаються у фондах Національного музею-заповідника українського гончарства (с-ще Опішня), Музею кераміки в м. Болеславцю (Польща), музеях Мюнхена (Німеччина), Кракова, Вроцлава (Польща), Торонто (Канада) та приватних колекціях^[2].

Серед важливих творів:

• декоративні композиції — «Натовп» (1987), «Країна дурнів», «Діалог» (обидві — 1990), «Чоловічі забави», «Жадоба жертви», «Спадкоємець», «Галицькі жінки» (усі — 1998), «Хто дванадцятий?» (1999), «Вічність» (2000), «Неспішність» (2002), «Дотик» (2004), «Адам і Єва» (2005), «Час сирен» (2006);
• серії декоративних пластів — «Стадний інстинкт» (1999), «Гонитва за вітром» (2000), «Діалоги», «Буття» (обидві — 2006).

• Львівська обласна премія імені Зеновія Флінти (1988),
• гранпрі Всеукраїнського симпозіуму кераміки (с-ще Опішня, Полтавська область, 1999),
• 1-ша премія Всеукраїнського симпозіуму художньої кераміки (м. Слов'янськ, Донецька область, 2005),
• стипендіатка премії «Гауде Полонія» Міністерства культури та національної спадщини Польщі^[9].

• Друль Ганна Йосипівна / О. М. Голубець // Енциклопедія сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2008, оновл. 2024.
• Ганна Друль. Українське сучасне жіноче мистецтво. Виставки проєкту #WomensArtNow 2018.

Зовнішні відеофайли
	Відкрилась виставка Ганни Друль та Ірини Марко на YouTube // lviv24, 15 листопада 2012 р.
	Ганна Друль на YouTube, Музей-заповідник українського гончарства, 21 квітня 2012 р.
	Hanna Drul «Architecture of relations» на YouTube, Iconart Gallery, 2 лютого 2022 р.

• Ганна Друль. Збруч.