Дрік Олександра Миколаївна (нар. 9 червня 1987, Київ) — громадська діячка, аналітик-міжнародник, юрист, радник Міністра оборони України (2019—2020). Після перемоги Революції Гідності була одним із найвідоміших активістів антикорупційного руху в Україні[1]. Як експерт з антикорупційної політики, адвокатувала запуск системи електронного декларування[2] в Україні та ефективну перевірку декларацій[3], перезавантаження НАЗК, ухвалення національної Антикорупційної стратегії[4]. Після повномасштабного російського вторгнення в Україну у 2022 займається міжнародною адвокацією і громадською дипломатією[5][6][7][8].
Після отримання диплому бакалавра у 2008 продовжила навчення у Великій Британії[9][10][11].
У 2009 закінчила Шеффілдський міжнародний коледж за напрямком бізнес, право і гуманітарні науки[9]. За академічні досягнення нагороджена стипендією для продовження навчання в Університеті Шеффілду, куди вступила на факультет політики.
У 2010 отримала диплом Магістра міжнародної політики і права з відзнакою[9][10]. Тема дипломної роботи: «Наскільки захищена Україна? Аналіз військової, політичної, економічної та соціальної безпеки: загрози та виклики».
У 2019 отримала ще одну освіту в Київському національному університеті ім. Т. Шевченка за напрямком право, має диплом юриста[9]. Тема дипломної роботи: «Місце конституційної реформи в процесі системних змін суспільно-політичного життя в Україні».
У 2016 році ініціювала та координувала коаліцію з шести антикорупційних громадських організацій під назвою «Декларації під контролем»[12], яка адвокатувала запуск і належне функціонування системи електронного декларування через співпрацю з парламентським Комітетом з питань запобігання та протидії корупції[13][14], моніторинг виконання закону і реагування на порушення[15][16][17], захист антикорупційного законодавства, в тому числі через проведення вуличних акцій[18][19][20], перевірку декларацій і залучення представників громадянського суспільства до виявлення порушень в деклараціях через онлайн інструменти[21][22][23]. Під час цієї кампанії англомовне українське видання KyivPost включило Олександру Дрік до свого щотижневого рейтингу реформаторів[24].
У 2016 році стала однією з 9 співзасновників Громадської ради доброчесності, яка здійснює моніторинг судової реформи[10][25]. У 2017 році була обрана членом Громадської ради Національного агентства з питань запобігання корупції[26], подала у відставку того ж року, заявляючи про політичну залежність керівництва НАЗК та виступаючи за перезавантаження НАЗК[27]. З тих пір адвокатувала прийняття відповідного законопроекту[28][29], що сталося восени 2019[30] року і призвело до переобрання керівництва органу[31]. У 2018—2019 входила до Ради громадського контролю Національного антикорупційного бюро[32]. Під час перебування в Раді була автором і ведучою телепередачі на національному 24-му каналі під назвою «Справа детектива», в якій детективи НАБУ розповідали про гучні антикорупційні розслідування[33][34].
У 2019 на позачергових виборах до Верховної Ради України балотувалась за списками парламентської політичної партії «Об'єднання Самопоміч» (№ 3 у списку)[39][40], проте партія не подолала прохідного бар'єру.
Міністерство оборони України
У жовтні 2019, після формування нового уряду, призначена Міністром оборони УкраїниАндрієм Загороднюком радником з антикорупційної політики[41]. У Міністерстві працювала над розробкою антикорупційного плану дій[42] та реформи системи внутрішнього контролю та управління ризиками[43][44]. Напрямок був визначений одним із пріоритетних реформ Міністерства оборони та Збройних сил України[45] та затверджений Кабінетом Міністрів України як частина програми діяльності уряду[46]. Залишила посаду в Міністерстві оборони разом зі зміною Міністра у березні 2020 року.
Після повномасштабного російського вторгнення в Україну у 2022 почала записувати роз’яснювальні відео українською та англійською мовами про особливості міжнародного виміру російської війни проти України, які набули популярності в Instagram[50]: чому НАТО не робить безпольотної зони[51], майже 87% росіян підтримують потенційне вторгнення у країни ЄС[52], заявка на членство в ЄС: що це і які перспективи[53], санкції: що таке і для чого потрібні?[54], чому важливо визнання дій Росії в Україні геноцидом?[55], яке набрало більше 85 тис. переглядів, та інші.
25 квітня 2022, розповідаючи про свій перший виїзд на міжнародну конференцію за кордон з моменту повномасштабного вторгнення, сказала:
«і розлютило, і засмутило те, що там побачила, ... бо там не усвідомлюють і не відчувають всього того невимовного жаху, який Росія чинить в Україні»[56][57].
Відео набрало 93 тис. переглядів. З того часу почала активно працювати з міжнародними організаціями і урядами, розповідаючи про те, що відбувається в Україні.
17 травня 2022 виступала на спеціальному заході під час засідання ОБСЄ у Відні, де розповідала про депортацію та використання українців як живого щита[58]. Ділячись враженнями після нього, сказала:
«нам може здаватись, що нас підтримує весь світ, але це не так, і потрібно продовжувати формувати антипутінську коаліцію у світі»[59][60].
Невдовзі після цього стало відомо, що вона почала працювати з Центром громадянських свобод – правозахисною організацією, яка з початку повномасштабного вторгнення документувала злочини росії в Україні, де займалась саме міжнародною адвокацією, громадською дипломатією, публічно просуваючи потрібні для України рішення[61][62][63].
1 липня 2022 брала участь в конференції Міжнародного кримінального суду в Гаазі[8][64], а вже за два тижні зустрічалась зі слідчими цього суду, які працюють над розслідуванням справи, пов'язаної з російською агресією проти України[65]. 14 липня була одним із двох представників українського громадянського суспільства[66], які виступили на організованій урядом Нідерландів Ukraine Accountability Conference[67] – закритій конференції в Гаазі, в якій взяли участь Міністри закордонних справ та високопосадовці 45 країн-учасниць, що домовились про створення так званої групи Діалогу з відповідальності під керівництвом Офісу Генерального прокурора України[68].
Адвокатувала ідею створення міжнародного трибуналу для притягнення російського вищого керівництва до відповідальності за агресію проти України[69]. Виступаючи від імені Глобальної ініціативи «Трибунал для Путіна», організувала і модерувала спеціальний захід під час засідання ОБСЄ 18-19 липня 2022 у Відні, куди Центр громадянських свобод привіз українців з Маріуполя і Гостомеля, які пережили примусове переміщення, депортацію та фільтрацію, а дехто і досі був в полоні[70][71][72]. Посол США в ОБСЄ був настільки вражений під час цього заходу, що написав про це у своєму Twitter[73], а невдовзі тема фільтрації була піднята н Раді безпеки ООН, куди Олександру Дрік запросили виступити. Критикувала публічні заяви Amnesty international[74][75] як необгрунтовані.
7 вересня 2022 року Олександра Дрік від імені Центру громадянських свобод виступила на засіданні Ради безпеки ООН, розказавши про практику так званої «фільтрації», яку Росія здійснює на окупованих українських територіях[76][77].
У листопаді 2022 року у складі делегації українського громадянського суспільства адвокатувала підтримку України в Африці, зокрема в Кенії та Ефіопії[79][80].
У березні 2023 року у складі делегації українського громадянського суспільства адвокатувала підтримку для України в Латинській Америці, зокрема Бразилії та Аргентині[81][82]
Активно висвітлює процес і особливості міжнародного виміру російської війни проти України, записуючи роз’яснювальні відео для великої кількості підписників на своїх сторінках в Instagram, Facebook[83], TikTok[84], Youtube[85], українських[6][8] та закордонних ЗМІ[7].
