Дубровиця (Лежайський повіт)
Дубровиця (пол. Dąbrowica) — село на Закерзонні, у Польщі, у гміні Курилівка Лежайського повіту Підкарпатського воєводства. Населення — 642 особи (2011[1]). ІсторіяУ 1589 р. в селі оброблялось 10 ланів ріллі. У 1624 р. село знищене татарським набігом. У 1674 р. в селі було 33 будинки. У 1830 р. в селі вже була парафіяльна школа при греко-католицькій церкві. У 1898 р. вибрано війтом Ілька Федорка, у 192 будинках було 1116 мешканців. На 01.01.1939 в селі проживало 1140 мешканців, з них 910 українців, 190 поляків і 40 євреїв[2]. Село належало до ґміни Курилувка Ярославського повіту Львівського воєводства. 1945 року відповідно до «Угоди про взаємний обмін населенням у прикордонних районах» частина українського населення Дубровиці була виселена в СРСР. Жителі Дубровиці були переселені в населені пункти Тернопільської і Станіславської областей — вивезено 667 осіб (167 сімей)[3]. Решту українців у 1947 р. депортовано на понімецькі землі[4]. ДемографіяДемографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][5]:
ЦеркваУ 1663 р. Микола-Єронім Сенявський подарував землю під церкву братам Івану і Григорію Поповичам. У 1664—1667 рр. збудована дерев'яна церква св. Параскеви. В 1850 р. церква відремонтована і розширена. Це була парафіяльна церква Ярославського деканату Перемишльської єпархії. Нова мурована церква збудована 1904 року. З 1920 р. належала до Сінявського деканату. В ній парохом став Микола Добрянський, якого замучили поляки 22 червня 1944 р. Після виселення українців церкву перетворили на костел. Примітки
Джерела
|
Portal di Ensiklopedia Dunia