Дусь Сергій Васильович

Дусь Сергій Васильович
Дусь Сергій Васильович;
Солдат
Загальна інформація
Народження	13 січня 1991; Пекурівка Чернігівської області
Смерть	13 липня 2014 (23 роки); Луганськ
Військова служба
Роки служби	2014
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Збройні сили
Рід військ	Танкові війська
Формування	1 ОТБр
Війни / битви	російсько-українська війна Бої за Луганський аеропорт;
Нагороди та відзнаки
	Орден «За мужність» ІІІ ступеня
	Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Сергі́й Васи́льович Ду́сь (13.1.1991, Пекурівка Чернігівської області — 13.7.2014, м. Луганськ) — сержант Збройних сил України.

З життєпису

Народився 1991 року в багатодітній родині у селі Пекурівка Чернігівської області. Закінчив ЗОШ села Пекурівка, потім — ПТУ училище та здобув професію електрика.

У часі війни мобілізований, механік-водій танка, 1-ша окрема танкова бригада. Збирався звільнятися з армії взимку^[1].

Загинув у бою при проведенні заходів з розблокування оточеного терористами аеропорту Луганська. Колона танків прямувала на допомогу до заблокованого луганського аеропорту і потрапила під обстріл. Сергій був у танку «Булат», який ішов останнім у колоні. Під час бою танк під керівництвом Олександра Мороза, з навідником Федором Матюшею, зазнав два влучання. Від другого танк зайнявся, і рушив далеко в поле. Сергій Дусь загинув, а двоє членів екіпажу покинули спалений танк та полями вийшли до аеропорту^[2]. Деякий час перебував в списку зниклих безвісти^[3]; а станом на грудень 2014-го — полонених^[4].

Обгоріле тіло Сергія змогли повернути через деякий час внаслідок обміну з терористами^[5]. Похований в селі Пекурівка.

Без Сергія лишились батьки та дев'ять братів й сестер.

Нагороди

31 жовтня 2014 року за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час війни на сході України, відзначений — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).