Мультиплікаційний фільм за однойменним віршем Сергія Михалкова про славного міліціонера-велетня дядю Стьопу, друга московської дітвори. Його високий зріст допоміг зробити багато благородних вчинків.
Дядя Стьопа рятує бабусь (одну переводить через жваву дорогу, іншу рятує з крижини, що відкололася), запобігає витівкам бешкетника, що кривдить на вулиці школярок, і хулігана в «Дитячому світі», возз'єднує маму з малюком, що загубився, під номером «8» виступає на змаганні ковзанярів, вирішує проблему несправного світлофора (за що отримав прізвисько „Дядя Стьопа — світлофор“).
Мультфільм неодноразово перевидавався на DVD в збірниках мультфільмів, наприклад:
«Дядя Стьопа», «Союзмультфільм», мультфільми на диску: «Дядя Стьопа — міліціонер» (1964), «Небезпечна витівка» (1954), «Сліди на асфальті» (1964), «Слідопит» (1963), «Ведмедик на дорозі» (1965), «Можна і не можна» (1964), «Бравий інспектор Мамочкін» (1977), «Дорожня казка» (1981).
Відгуки критики
Аксенчук екранізував вірші та байки Сергія Михалкова («На лісовій естраді», 1954; «Тринадцятий рейс», 1960; «Дядя Стьопа - міліціонер», 1964). У фільмах «На лісовій естраді» і «Тринадцятий рейс» тварини за традицією висміювали людські вади. У «Дяді Стьопі» знайшлося місце і для чистого гумору, дотепних трюків, м'якої ексцентрики.
