Шварцман Леонід Аронович

Шварцман Леонід Аронович
Шварцман Леонід Аронович
рос. Израиль Аронович Шварцман
При народженні	Шварцман Ізраїль Аронович
Народження	30 серпня 1920; Мінськ, Білоруська Радянська Соціалістична Республіка
Смерть	2 липня 2022 (101 рік)
	Москва, Росія
Поховання	Заріччя (Кіржацький район)
Національність	єврей
Країна	СРСР; Росія
Жанр	мультиплікація
Навчання	Всеросійський державний інститут кінематографії
Діяльність	аніматор, кінорежисер, режисер, художник-постановник
Роки творчості	1951 — 2010
Нагороди	; Ікар[d]
	Шварцман Леонід Аронович у Вікісховищі

Шва́рцман Леоні́д Аро́нович (справжнє ім'я Ізраїль Аронович Шварцман; 30 серпня 1920, Мінськ — 2 липня 2022) — радянський і російський режисер-мультиплікатор і художник анімаційного кіно, режисер. Заслужений художник РРФСР (1981). Народний художник Росії (2002). Кавалер Ордена Олександра Невського (26.08.2020) — за великий внесок у розвиток вітчизняної культури і мистецтва, багаторічну плідну діяльність.

Біографія

Народився в Мінську в родині бухгалтера Арона Нахмановича Шварцмана, уродженця Вільно, і домогосподарки Рахілі Соломонівни Шварцман. Мав старшого брата Наума (1910) та старшу сестру Етту (1911). У родині говорили їдишем. У 1941 р. закінчив школу при Інституті живопису, скульптури й архітектури й був покликаний в армію.

У роки Великої Вітчизняної війни працював на танковому заводі в Челябінську.

У 1951 р. закінчив ВДІК з дипломом художника-постановника мультфільмів.

З 1948 р. працював на кіностудії «Союзмультфільм», з 1951 р. — як художник-постановник (до 1963 р. в співавторстві з А В. Винокуровим.), з 1975 р. — як режисер.

Працював як в мальованій, так і в лялькової анімації, переважно — з режисерами Л. К. Атамановим, Р. А. Качановим, І. В. Уфімцевим, І. С. Аксенчуком.

Ряд робіт Шварцмана удостоїлися міжнародних нагород. До цих робіт відносяться анімаційні фільми: рос. «Золотая антилопа», «Обезьянки», «Снежная королева», «38 попугаев». Крім того, Шварцман відомий тим, що як художник-постановник брав участь у створенні візуального образу Чебурашки для мультфільму Романа Качанова «Крокодил Гена» (1968 р.).

Згодом Чебурашка став талісманом Олімпійської збірної Росії на літніх Олімпійських Іграх 2004 р. в Афінах.

Учасник багатьох виставок, у тому числі — персональних, ілюструє дитячі книжки. Висувався на Ленінську і Сталінську премію. Володар американської нагороди «Голлівуд — дітям» та призу «За внесок у професію» на XI ОРФАК в Суздалі (2006) Член Академії кінематографічних мистецтв «Ніка». Член АСІФА.

Леонід Шварцман був переученим шульгою, однак малював усе ж лівою рукою.

Помер в одній з московських лікарень 2 липня 2022 року, не доживши двох місяців до свого 102-го дня народження^[1]. 5 липня пройшли відспівування в церкві Миколи Чудотворця в Новій Слободі та прощання в Московському Будинку кіно. Похований, згідно зі своїм заповітом, в одній могилі з дружиною, Тетяною Володимирівною Домбровською (1925-2021), на кладовищі села Заріччя Кіржацького району Володимирської області.

Фільмографія

Художник-постановник мультфільмів:

«Аленька квіточка» (1952)
«Золота антилопа» (1954)
«Пес і кіт» (1955)
«Снігова королева» (1957)
«Казка про чужі» фарби (1962)
«Перевірте ваш годинник» (1963)
«Дядя Стьопа — міліціонер» (1964)
«Портрет» (1965)
«Загубилася онука»/ «Потерялась внучка» (1966)
«Зайдіть, будь ласка!» (1966)
«Рукавичка»/ «Варежка» (1967)
«Суперники» (1968)
«Крокодил Гена» (1969)
«Лист»/ «Письмо» (1970)
«Dryten ofh Gena» (1970–1980)
«Чебурашка» (1971)
«Чарівна паличка» (1972)
«Мама» (1972)
«Аврора» (1973)
«Шапокляк» (1974)
«38 папуг» (1976)
«Кошеня на ім'я Гав» (1976, випуск 1)
«Кошеня на ім'я Гав» (1977, випуск 2)
«38 папуг: Бабуся удава» (1977)
«38 папуг: Куди йде слоненя» (1977)
«38 папуг: Як лікувати удава» (1977)
«38 папуг: А раптом вийде!» (1978)
«38 папуг: Привіт мавпі» (1978)
«Пригоди Хоми»/ «Приключения Хо́мы» (1978)
«Кошеня на ім'я Гав» (1978, випуск 3)
«38 папуг: Завтра буде завтра» (1979)
«38 папуг: Зарядка для хвоста» (1979)
«Кошеня на ім'я Гав» (1980, випуск 4)
«Їжачок плюс черепаха» (1981)
«Кошеня на ім'я Гав» (1982, випуск 5)
«Чебурашка йде до школи» (1983, у співавт.)
«Мавпочки. Гірлянда з малюків»/ мальований мультсеріал «Обезьянки» (у співавт.) (1983)
«Мавпочки. Обережно, мавпочки!» (1984)
«Мавпочки і грабіжники» (1985)
«38 папуг: Велике закриття» (1985)
«Я чекаю тебе, ките!»/ «Я жду тебя, кит!» (1986)
«Як мавпочки обідали» (1987)
«Довірливий дракон» (1988, у співавт.)
«Всіх зловив» (1989)
«38 папуг: Ненаочний посібник» (1991)
«Слоненя-турист» (1992)
«Мавпочки, вперед!» (1993)
«Сільський водевіль»/ «Деревенский водевиль» (1993)
«Ах, ці жмурки!» (1994)
«Мавпочки в опері» (1995)
«Мавпочки. Швидка допомога» (1997)
«Дора-Дора-помідора» (2001)
«Чебурашка» (2013)
«Чебурашка Переїзд» (2017)
«Чебурашка секрет свят» (2020)
«Чебурашка новий друг» (2020) та ін.

Режисер-постановник мультфільмів:

«Як верблюденя і ослик в школу ходили» (1975)
«Кошеня на ім'я Гав» (1982, випуск 5)
«Мавпочки. Гірлянда з малюків» (1983)
«Мавпочки. Обережно, мавпочки!» (1984)
«Мавпочки і грабіжники» (1985)
«Я чекаю тебе, ките!»/ «Я жду тебя, кит!» (1986)
«Як мавпочки обідали» (1987)
«Довірливий дракон» (1988)
«Всіх зловив» (1989)
«Небачена, нечувана» (1990)
«Мавпочки, вперед!» (1993)
«Мавпочки в опері» (1995)
«Мавпочки. Швидка допомога» (1997)

Примітки

↑ Умер создатель "Чебурашки" и "Снежной королевы". Фокус. 2 липня 2022. Процитовано 12 лютого 2023.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)

Джерела

2010 г. «Классик по имени Лёля в стране Мультипликации». Издательство «Ключ-С». Серия Научно-популярное издание. Твёрдый переплёт, 164 с., тираж 1000 экз. ISBN 978-5-93136-132

Посилання

[1] Умер создатель "Чебурашки" и "Снежной королевы". Фокус. 2 липня 2022. Процитовано 12 лютого 2023.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)

[1]