Діброва (Войнилівська селищна громада)

село Діброва
Країна	Україна
Область	Івано-Франківська область
Район	Калуський район
Тер. громада	Войнилівська громада
Код КАТОТТГ	UA26060110020025813
Основні дані
Перша згадка	1578
Населення	178
Площа	9,87 км²
Густота населення	18,03 осіб/км²
Поштовий індекс	77311
Телефонний код	+380 03472
Географічні дані
Географічні координати	49°11′17″ пн. ш. 24°27′34″ сх. д. / 49.18806° пн. ш. 24.45944° сх. д.
Водойми	річка Буркач
Місцева влада
Адреса ради	77310, Івано-Франківська обл., Калуський район, с. Лука, вул. М. Грушевського, 98
Карта
	Діброва
	Діброва
Мапа

Дібро́ва — село в Войнилівській громаді Калуського району Івано-Франківської області України, розміщене у верхів'ях річки Буркач.

Історія

У люстрації 1578 року село Діброва позначене як володіння Пресминських «Дубровляни» поряд із суміжною Довжкою (стор. 86: Dolha Minor et Dubrowlany, tenutae Przessmynskich), що цілком можливо спричинене неточністю писаря при перекладі на польську мову місцевої української назви для внесення в документ.

У 1880 році — присілок села Томашівці Калуського повіту, більшістю земель володіла родина Суходольських^[1].

У 1939 році село належало до Калуського повіту, проживало 670 мешканців (585 українців, 70 польських колоністів, 10 латинників і 5 євреїв)^[2]. В лютому 1940 року село включене до Войнилівського району (була утворена сільрада) і було в його складі до приходу угорців у червні 1941 р., та після повернення радянських військ у липні 1944 р. аж до ліквідації району в грудні 1962 р.

Як і в решті сіл Галичини, московські окупанти терором придушували опір жителів села^[3]. В селі похований крім інших Марків Іван Дмитрович «Сорока» (1924-06.04.1946) з Топільського — ад’ютант сотенного «Ґонти».^[4]

12 червня 1951 р. під приводом попереднього злиття колгоспів у колгосп «Перемога» Войнилівський райвиконком рішенням № 320 ліквідував Дубрівську сільраду з приєднанням до Довжівської сільради.

Соціальна сфера

Церква Успіння Пресвятої Діви Марії (Богородиці) (храмове свято 28 серпня) збудована 1904 року, пам'ятка архітектури місцевого значення № 761^[5]. Австрійська армія конфіскувала в серпні 1916 р. у місцевій церкві 4 давні дзвони діаметром 74, 35, 32, 25 см, вагою 185, 19, 12, 10 кг, виготовлені в 1905, 1839, 1748 рр. Після війни польська влада отримала від Австрії компенсацію за дзвони, але громаді села грошей не перерахувала.^[6]
Народний дім.^[7]
Школа на 40 місць.
ФАП.
95 дворів, 165 мешканців.