Дінодон червонопоясний

?Дінодон червонопоясний
	; Дінодон червонопоясний
Охоронний статус
	; Найменший ризик (МСОП 3.1)
Біологічна класифікація
Домен:	Ядерні (Eukaryota);
Царство:	Тварини (Animalia);
Тип:	Хордові (Chordata);
Підтип:	Черепні (Craniata);
Інфратип:	Хребетні (Vertebrata);
Клас:	Плазуни (Reptilia);
Ряд:	Лускаті (Squamata);
Підряд:	Змії (Serpentes);
Інфраряд:	Alethinophidia;
Родина:	Полозові (Colubridae);
Підродина:	Полозові (Colubrinae);
Рід:	Вовкозуб (Lycodon);
Вид:	Дінодон червонопоясний;
Біноміальна назва
	Lycodon rufozonatus; Cantor, 1843
Синоніми
	Dinodon rufozonatum; Eumesodon striatus; Coronella striata
Посилання
Вікісховище:	Lycodon rufozonatus
Віківиди:	Lycodon rufozonatus
EOL:	795072
МСОП:	192124

Дінодон червонопоясний^[1], вовкозуб червонопоясний (Lycodon rufozonatus)^[2] — вид змій родини полозових (Colubridae). Один із 81 виду роду вовкозубів (Lycodon)^[3]. Поширений у Південно-Східній Азії. Мешканець прибережних річкових та морських ландшафтів.

Опис

Загальна довжина сягає 160 см. Голова сплощена, тулуб кремезний, хвіст короткий. Навколо тулуба є 17 лусок. Черевних щитків — 185—204, підхвостових — 57—83 пари. Анальний щиток не розділений.

Забарвлення верхньої сторони тулуба коралово-червоного або жовтого кольору. На спині більше 50 широких темно-бурих поперечних смуг, ширина яких більше проміжків між ними. На хвості 23 таких смуги, а з боків тулуба рядок темно-бурих плям. Голова зверху чорна, без плям. Верхньогубні щитки помаранчеві, лише 6 й 7 мають чорне забарвлення. Щитки верхньої сторони голови зі світлим краєм. Черево жовтувате або світло-помаранчеве.

Поширення

Ареал охоплює східну частину Китаю, острови Тайвань, Цусіма (Японія), Північну Корею, Північний В'єтнам, Лаос, Приморський край Росії^[2]^[4].

Спосіб життя

Населяє лісові місцевості, береги водойм. Активний вночі. Ховається в ущелинах, тріщинах у ґрунті.

Живиться рибами, амфібіями, ящірками, зміями, пташенятами. При захисті випускає з анального отвору речовину з дуже неприємним запахом.

Дінодон червонопоясий належить до яйцекладних плазунів. Самиця відкладає до 8 яєць.

Систематика

Станом на 2024 рік описано 2 підвиди^[2]:

Lycodon rufozonatus rufozonatus;
Lycodon rufozonatus walli.

Примітки

↑ Маркевич, О. П. Російсько-українсько-латинський зоологічний словник. Номенклатура. — Київ : Наук. думка, 1983. — С. 169.
↑ ^а ^б ^в The Reptile Database: Lycodon rufozonatus
↑ The Reptile Database: Lycodon
↑ Lycodon rufozonatus у Червоному списку МСОП

Література

Атлас пресмыкающихся Северной Евразии / Ананьева Н. Б., Орлов Н. Л., Даревский И. С. и др. — СПб. : Зоолог. ин-т РАН, 2004. — 232 с. (с. 139). — ISBN 5-98092-007-2
Банников А. Г., Даревский И. С., Рустамов А. К. Земноводные и пресмыкающиеся СССР / Под ред. А. Г. Банникова. — М. : Мысль, 1971. — 303 с. (с. 214).
Земноводные и пресмыкающиеся. Энциклопедия природы России / Ананьева Н. Б., Боркин Л. Я., Даревский И. С. и др. — М. : АБФ, 1998. — 576 с. (с. 452—453). — ISBN 5-87484-066-4
Определитель земноводных и пресмыкающихся фауны СССР / Банников А. Г., Даревский И. С., Ищенко В. Г. и др. — М. : Просвещение, 1977. — 415 с. (с. 260)
Орлова В. Ф., Семенов Д. В. Природа России: Жизнь животных. Земноводные и пресмыкающиеся. — М. : Издательство АСТ, 1999. — 480 с. (с. 406—408). — ISBN 5-237-01809-2
Maslov, Dmitri A.;Kotlobay, Anatoly A. 1998. Geographic Distribution. Dinodon rufozonatum Herpetological Review 29 (2): 111—112