Едмундо Гонсалес
Едмундо Гонсалес Уррутія (ісп. Edmundo González Urrutia; нар. 29 серпня 1949, Ла-Вікторія, Венесуела) — венесуельський опозиційний політик, дипломат і політолог. Працював послом Венесуели в Аргентині й Алжирі. Входить до редакційної колегії газети «El Nacional»[2]. Був кандидатом у президенти від політичного альянсу «Єдина платформа» на президентських виборах у Венесуелі 2024 року[3]. За даними опозиції, є переможцем виборів, та визнаний як обраний президент урядами 14 країн[4][5][6]. БіографіяРанні рокиНародився 1949 року в Ла-Вікторії в сім'ї шкільного вчителя та власника магазину[7][8][9]. Здобув ступінь у галузі міжнародних досліджень у Центральному університеті Венесуели та 1981 року ступінь магістра мистецтв у галузі міжнародних відносин в Американському університеті[10][11]. Дипломатична кар'єраРозпочав дипломатичну кар'єру, працюючи у Міністерстві закордонних справ Венесуели[8]. Працював у Сальвадорі та Бельгії, а потім 1978 року став першим секретарем посла Венесуели у США[9][12]. У 1991—1993 роках обіймав посаду посла Венесуели в Алжирі[11]. З 1994 до 1999 рік очолював Головне управління міжнародної політики Міністерства закордонних справ[11]. Наприкінці лютого 1999 року прибув до Аргентини разом з президентом Венесуели Уго Чавесом, який нещодавно вступив на посаду, отримавши вірчі грамоти на посаду посла[13]. Перебуваючи в Аргентині, він сприяв вступу Венесуели до Меркосур[14]. Його робота на посаді посла в Аргентині закінчилася 2002 року[11]. Політична кар'єраУ 2013—2015 роках був міжнародним представником політичного альянсу венесуельської опозиції «Круглий стіл демократичної єдності»[11]. Президентська кампанія 2024 рокуУ 2020-х роках очолив опозиційний політичний альянс «Єдина платформа», наступник «Круглого столу демократичної єдності»[15]. Після того, як Національна виборча рада оголосила Марію Мачадо, яка виграла президентські праймеріз «Єдиної платформи» 2023 року такою, яка не мала права обіймати політичні посади, а альтернативний кандидат Коріна Йоріс постала перед труднощами, які не дозволили їй висунути свою кандидатуру, Гонсалес був змушений вступити в президентські перегони як кандидат від «Єдиної платформи» 26 березня 2024[3][16]. 20 квітня 2024 року інший значний кандидат від опозиції Мануель Росалес (партія «Новий час», від якої був висунутий Росалес, перебуває в «Єдиній платформі», але все ж спочатку висунула свого кандидата) зняв свою кандидатуру і підтримав Гонсалеса[17]. У квітні 2024 року Гонсалес заявив, що Венесуела має владнати внутрішні конфлікти і йти до перехідного періоду. Свою участь у виборах аргументував тим, що робить внесок у єдність та боротьбу за демократизацію[18]. Гонсалес назвав Марію Мачадо лідером опозиції та унітарного процесу[19]. Також заявив, що має на меті об'єднання венесуельців, повернення політичних вигнанців, відновлення економіки та демократії[18]. Після виборів Гонгалес понад місяць таємно переховувався в посольстві Нідерландів у Каракасі, після чого поїхав до Іспанії, де отримав політичний притулок[20]. 3 вересня 2024 року Венесуельський суд видав ордер на арешт Гонсалеса, його звинуватили в різних злочинах, серед яких змова, фальсифікація документів та узурпація повноважень[21][22]. Особисте життяОдружений з Мерседес Лопес де Гонсалес[23]. Примітки
Посилання
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||
.jpg)
Portal di Ensiklopedia Dunia
