Центральний університет Венесуели

Центральний університет Венесуели
|день університету|рівень акредитації
?координати: r3379970  ·R
Тип	Публічний
Країна	Венесуела[3]
Розташування	Каракас і Маракай, Венесуела
Гасло	La Casa que Vence la Sombra (Дім, що бореться із темрявою)
Засновано	1721
Ректор	Сесілія Гарсія Ароха
Студентів	57 569[1]
Співробітників	9778[2]
Професорів	5176[2]
Складається з	Університетське містечко в Каракасі, Q5727910?, Central Library (Central University of Venezuela)d і Institute of Agricultural Zoology, Venezuelad
Випускники	Категорія:Випускники Центрального університету Венесуели
Штаб-квартира	Університетське містечко в Каракасі
Сайт	ucv.ve/index.php
Universidad Central de Venezuela у Вікісховищі

Центральний університет Венесуели (ісп. Universidad Central de Venezuela, UCV) — головний публічний університет Венесуели, розташований більшою частиною в Каракасі. Заснований 1721 року, є найстарішим університетом Венесуели та одним із найстаріших у Західній півкулі.

Нині університет складається з 11 факультетів (Facultades), які поділяються на 40 кафедр (Escuelas) відповідно до спеціалізацій.

На всіх факультетах навчання триває 5 років, магістратура — 2 роки, а щоб здобути докторський ступінь, потрібно навчатись ще 3—4 роки^[4]. Факультет післядипломної освіти було засновано 1941 року, за цей час з нього випустились 109 магістрів і 40 докторів наук^[5].

• Архітектури та міського планування^[6]
• Агрономічний^[7]
• Інженерний^[8]

• Гуманітарних наук та педагогіки^[9]

• Права й політології^[10]

• Медичний^[11]

• Соціальних наук та економіки^[12]

• Стоматологічний^[13]
• Фармакологічний^[14]
• Науковий^[15]

• Ветеринарний^[16]

Рейтинг Iberoamericano de Instituciones de Investigacion, створений Інститутом наукової інформації, поставив Центральний університет Венесуели на першу позицію за важливістю наукових досліджень у країні та на 20-у — в Латинській Америці.^[17]

Місця в «Рейтингу» за галузями науки:

• 8-ме місце з права^[18]
• 10-те місце у соціальних науках^[19]
• 12-те місце з психології та педагогіки^[20]
• 15-те місце з фізіології та фармакології^[21]
• 16-те місце з філології та філософії^[22]
• 16-те місце з харчових технологій^[23]
• 18-те місце з математики^[24]
• 18-те місце з медицини^[25]
• 21-ше місце з біотехнологій^[26]
• 21-ше місце з історії та мистецтв^[27]
• 22-ге місце з архітектури й цивільної техніки^[28]
• 22-ге місце з молекулярної біології^[29]

2010 року, відповідно до даних URAP^[30], університет став найкращим у Венесуелі та 805-м у світі.

Світовий рейтинг університетів 2012 року розмістив UCV на 33-му місці серед латиноамериканських університетів^[31].

• Франсіско де Міранда (1750—1816) — генерал, політичний діяч; учасник американської, французької та південноамериканської боротьби за незалежність.
• Андрес Бельо (1781—1865) — поет, юрист, філософ, педагог і філолог.
• Хуан Ерман Роскіо (1763—1821) — юрист, один з авторів Венесуельської декларації незалежності.
• Андрес Елой Бланко (1896—1955) — поет.
• Мігель Отеро Силва (1908—1985) — письменник, журналіст, співзасновник газети El Nacional.
• Марія Тереса Кастільйо (1908—2012) — журналістка, активістка, політик.
• Альберто Баррера Тижка (1960) — письменник.

• Лісандо Альварадо (1858—1929) — етнограф, лінгвіст.
• Хосе Грегоріо Ернандес (1864—1919) — фізик.
• Едуардо Роль (1891—1959) — натураліст.
• Альфредо Ян (1867—1940) — інженер, антрополог.
• Хосе Гонсалес-Ландер (1933—2000) — інженер, головний конструктор метро Каракаса.

• Альфредо Пенья (нар. 1944) журналіст, член конституційної асамблеї, яка розробила конституцію 1999 року, мер Каракаса (2000).
• Теодоро Петков (нар. 1932) — конгресмен, співзасновник політичної партії Рух за соціалізм, теперішній редактор газети «Tal Cual».
• Алі Родрігес (нар. 1937) — генеральний секретар ОПЕК (2000).
• Ірен Саес (нар. 1961) — мер Чакао, губернатор Нуева-Еспарта, Міс Всесвіт 1981 року.

• Хосе Марія Варгас — також ректор і професор університету (1835—1836).
• Андрес Нарварте (1836—1837).
• Педро Гуаль (1859, 1861).
• Гільєрмо Тель Вільєгас (1868—1869, 1870, 1892).
• Гільєрмо Тель Вільєгас Пулідо (1892).
• Антоніо Гусман Бланко (1879—1884).
• Раймундо Андуеса Паласіос (1890—1892).
• Хосе Гіл Фортуль (1913—1914).
• Хуан Баутіста Перес (1929—1931).
• Ромуло Бетанкур (не завершив) (1945—1948).
• Ромуло Гальєгос (не завершив) (1948).
• Ерман Суарес Фламеріх (1950—1952).
• Едгар Санабріа (1959).
• Рауль Леоні (не завершив) (1964—1969).
• Рафаель Кальдера (1969—1974, 1994—1999).
• Карлос Андрес Перес (не завершив) (1974—1979, 1989—1993).
• Луїс Еррера Кампінс (не завершив) (1979—1984).
• Хайме Лусінхі (1984—1989).
• Рамон Хосе Веласкес (1993—1994).

• ÁVILA BELLO, JOSÉ. y CONVIT, JACINTO. 1992: «El Instituto de Biomedicina. Evolución reciente». En: Ruiz Calderón, Humberto et. all. «La ciencia en Venezuela pasado, presente y futuro». Cuadernos Lagoven. Lagoven, S.A. Caracas Venezuela pp:92-101.
• BARROETA LARA, JULIO. 1995: «„Nuestra y trascendente Universidad Central de Venezuela“». Universidad Central de Venezuela, Dirección de Cultura. Caracas — Venezuela.
• CADENAS, JOSÉ MARÍA. 1994; «Relaciones universidad empresa: una aproximación a su situación en Venezuela». EN: «Agenda Académica». Universidad Central de Venezuela. Caracas Venezuela.
• CUENCA, HUMBERTO. 1967: «„La universidad colonial“». Universidad Central de Venezuela. Caracas — Venezuela.
• HENRIQUEZ UREÑA, PEDRO. 1955: «„Historia de la cultura en la América Hispánica“». Colección Tierra Firme. Fondo de Cultura Económica. Ciudad de México — México. 243p.
• HERRERA Z, HENRY. y ORTA, SOLANGE. 1995: «„Universidad Central de Venezuela“». En: "Diccionario multimedia de Historia de Venezuela. Fundación Polar. Caracas — Venezuela.
• LEAL, ILDEFONSO. 1963: «Historia de la Universidad de Caracas (1721—1827) ». Universidad Central de Venezuela. Caracas — Venezuela.
• LEAL, ILDEFONSO. 1970: «El Claustro de la Universidad y sus Historia». Tomo I (1756—1774) Estudio preliminar y compilación; Universidad Central de Venezuela. Caracas — Venezuela. 358p.
• LEAL, ILDEFONSO. 1971: «Universidad Central de Venezuela 1721—1971». Ediciones del Rectorado de la Universidad Central de Venezuela. Caracas — Venezuela. 152p.
• LEAL, ILDEFONSO. 1979: «El Claustro de la Universidad y sus Historia II». Tomo I (1721—1756) Estudio preliminar y compilación; Universidad Central de Venezuela. Caracas — Venezuela. 362p.
• LEAL, ILDEFONSO. 1981: «Historia de UCV». Ediciones del Rectorado de la Universidad Central de Venezuela. Caracas — Venezuela. 544p.
• LEAL, ILDEFONSO. 1981: «Historia de la Universidad Central de Venezuela, 1721—1981». Universidad Central de Venezuela. Caracas — Venezuela.
• LEAL, ILDEFONSO. 1983: «La Universidad de Caracas en los años de Bolívar 1783—1830». Universidad Central de Venezuela. Caracas -Venezuela 2 volúmenes.
• MACHADO ALLISON, ANTONIO. 2005: «Memorias 40 años del Instituto de Zoologia Tropical». Editorial Brima Color. Caracas — Venezuela. 155p.
• MÉNDEZ Y MENDOZA, JUAN DE DIOS. 1912: «Historia de la Universidad Central de Venezuela». Tipografía Americana. Caracas. 2 volúmenes.
• PARRA LEÓN, CARACCIOLO. 1954: «„Filosofía universitaria venezolana 1782—1821“». Editorial J. B. Madrid — España.
• TEXERA, YOLANDA. 1992: «La Facultad de Ciencias de la Universidad Central de Venezuela». En: Ruiz Calderón, Humberto et. all. «La ciencia en Venezuela pasado, presente y futuro». Cuadernos Lagoven. Lagoven, S.A. Caracas Venezuela pp:50-63.
• UNIVERSIDAD CENTRAL DE VENEZUELA. 1990: «Instituto de Zoología Tropical (IZT)». Universidad Central de Venezuela. Caracas — Venezuela. 16p.
• UNIVERSIDAD CENTRAL DE VENEZUELA. 1978: "UCV prospecto de estudios Facultad de Ciencias. Universidad Central de Venezuela. Caracas — Venezuela. 123p.
• USLAR PIETRI, ARTURO. 1961: «„La universidad y el país“». Imprenta Nacional. Caracas — Venezuela.

• UNIVERSIDAD CENTRAL DE VENEZUELA. 1981: «„Plano de Ubicación de las obras de arte de la Ciudad Universitaria de Caracas“». Universidad Central de Venezuela. Caracas — Venezuela.

• GoogleMaps

10°29′18″ пн. ш. 66°53′27″ зх. д. / 10.4884° пн. ш. 66.8907° зх. д. / 10.4884; -66.8907

• Офіційна сторінка [Архівовано 11 березня 2020 у Wayback Machine.]
• UCV Central Administration
• UCV Foundation
• Consejo Nacional de Universidades de Venezuela (ісп.)