Езофаго-pH-моніторинг

Езофаго-рН-моніторинг — метод функціонального дослідження стравоходу, який дозволяє визначити наявність або відсутність гастроезофагеального рефлюксу. Вважається «золотим стандартом» діагностики гастро-езофагеальної рефлюксної хвороби^{[джерело?]}.

Під час процедури відбувається запис протягом тривалого часу (звичайно 24 годин) кислотності в декількох точках стравоходу і шлунку. Найчастіше запис ведеться у двох точках стравоходу (у тому числі, на відстані 5 см від нижнього стравохідного сфінктера) і в одній точці шлунка.

Для проведення езофаго-рН-моніторингу може застосовуються: ацидогастрограф «АГ-1рН-М», розроблений у Вінницькому національному медичному університеті ім. М. І. Пирогова^[1], прилад «Digitapper» фірми Медтронік (англ. Medtronic) (США) або гастромонітор «Гастроскан-24» російського підприємства «Істок-Система» (рос. «Исток-Система»^[ru]).^[2] рН-зонд, у якого є декілька (2 або 3) рН-датчиків, вводиться в стравохід пацієнта через ніс. Іншим кінцем рН-зонд прикріплюється до приладу.

Фірма Медтронік розробила спеціальну капсулу «Bravo», яка прикріплюється на епітелій стравоходу людини та передає в протягом однієї або двох діб вимірювану внутришньостравохидню кислотність в прилад, що носить пацієнтом.^[3][4]

• Манометрія стравоходу
• Імпеданс-рН-моніторинг
• Моніторинг (медицина)

• Губергріц Н. Б., Василенко І. В., Агібалов О. М., Фоменко П. Г., Голубова О. О., Ачкасова А. А. Оптимізація лікування гастроезофагеального рефлюксу при хронічному панкреатиті [Архівовано 29 жовтня 2010 у Wayback Machine.] // Гастроэнтерология (Клинические исследования). — 304. — 2009.
• Палій І. Г. , Заїка С. В. , Кавка С. А. Вплив терапії урсодезоксихолевою кислотою на кислотні та лужні гастроезофагеальні рефлюкси у хворих з біліарною патологією [Архівовано 3 листопада 2010 у Wayback Machine.] // Укр. мед. Часопис. — 2008. — 4 (66). — VII/VIII.
• (рос.)Рапопорт С. И., Лакшин А. А., Ракитин Б. В., Трифонов М. М. рН-метрия пищевода и желудка при заболеваниях верхних отделов пищеварительного тракта [Архівовано 15 грудня 2010 у Wayback Machine.] / Под ред. академика РАМН Ф. И. Комарова. — М.: ИД МЕДПРАКТИКА-М, 2005, 208 с. ISBN 5-98803-014-9.
• Stendal, Charlotte (1997). Practical guide to gastrointestinal function testing. Oxford: Blackwell Science. ISBN 0-632-04918-9. [1] [Архівовано 11 листопада 2011 у Wayback Machine.] (англ.)

Це незавершена стаття з медицини. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.