Екземплярський Василь Ілліч
Васи́ль Іллі́ч Екземпля́рський (30 грудня 1874 (11 січня 1875) Короткий життєписЗакінчив Литовську духовну семінарію, 1901 року — Київську духовну академію. 1902 року захистив магістерську дисертацію «Біблійне та святоотче вчення про сутність священства», приват-доцент. Займався видавництвом та був головним редактором часопису «Христянська думка». В 1912–1918 роках — голова Київського релігійно-філософського товариства. Професор кафедри звичаєвого богослов'я Київської духовної академії — з 1907 по 1912. 1912 року звільнений з академії — без права працювати у духовному відомстві «за антиправославну діяльність» (формальний привід — стаття «Гр. Л. Толстой та св. Йоан Золотоустий в їхніх поглядах на життєве значення заповідей Христових»). 7 липня 1918 року на Всеукраїнському православному церковному соборі проросійська більшість ухвалила рішення щодо своїх противників — позбавлення делегатських мандатів прибічників автокефалії Православної церкви в Україні. Того дня було виключено 82 делегати, з них 46 членів колишньої Всеукраїнської православної церковної ради. Серед виключених були:
З 11 липня 1918 року — в складі Ученого комітету при Міністерстві ісповідань, який мав координувати богословські дослідження, видавничу діяльність та викладання богословських дисциплін. Не бажав співпрацювати з радянськими установами, виступав із приватними лекціями в домашній аудиторії. Працював над фундаментальним твором «Образ Христа в його зображеннях». Похований на Солом'янському цвинтарі. Сім'я
ПриміткиПосилання
Джерела
|
Portal di Ensiklopedia Dunia