Електрохімічний елемент (англ.electrochemical cell) — пристрій, де використовують окисно-відновні реакції для продукування електричного струму, або ж електричний струм використовують для проведення окисно-відновних реакцій в бажаному напрямкові.[1] В такому елементі два електроди розміщено в електроліті.[2] Можуть використовувати як різнорідні електроліти, так і однорідні.[2] Є два типи електрохімічних елементів: гальванічний і електролітичний.[3] Умовою для створення електрохімічного елемента, призначеного для використання в ролі джерела електроживлення, є те, що на два електроди, які занурені в електроліт, він (електроліт) має створювати різну хімічну дію, унаслідок чого буде утворюватись струм, який можна виміряти амперметром.
Демонстрація електрохімічного елемента, будова якого нагадує елементи Данієля[en]. Дві половини елемента пов'язані між собою сольовим мостом для проведення іонів між ними. Потік електронів у зовнішньому колі.
У конструкції електрохімічного елемента може бути передбачено використання:
катоди літієвих джерел струму, виготовлені на основі флуориду магнію шляхом нанесення MgF2 в складі пастоподібної суміші на нікелеву сітку, а літієвийанод виготовляють шляхом напресування металічного літію на таку ж нікелеву сітку[5];
електрохімічний елемент може бути виконаний на базі модифікованого полярографічного електроду типу Clark із платиновим катодом і срібним анодом[6], та ін.;
трьох електродів, наприклад:
катод, літієвий анод і аналогічний з анодом протиелектрод, або порівняльний електрод[7][8];
електрохімічний елемент, у якому як робочий електрод використовують активований вуглецевий матеріал з відповідним процентним вмістом марганцю, допоміжним електродом є платиновий електрод, а електродом для порівняння — хлор-срібний електрод Ag/AgCl[9];
як робочий електрод (індикаторний) використовують вуглеситаловий електрод, допоміжний електрод — золотий, електрод для порівняння — хлор-срібний, типу ЕВМ-1М[10];
Триелектродна схема може бути виконана як із нерозділеним, так і розділеним анодним та катодним простором[10][11];
Реактивні характеристики електрохімічного елемента визначають також на змінному струмі.[2]
Найпростішим електрохімічним елементом є елемент Вольта, в якому використовують цинковий і мідний електроди, занурені в розчин сірчаної кислоти. Кожен з електродів, зокрема разом з електролітом, в який він занурений, утворює напівелемент.
При виготовленні пористих напівпровідників методом електрохімічного травлення: в електрохімічних елементах з трьома або чотирма електродами створюються пористі шари на поверхні пористих напівпровідників. Таке електрохімічне травлення — відносно простий і дешевий метод.
У вольтамперометричних дослідженнях селену та важких металів на водних об'єктах і под.
↑Microstructure and photoluminescence spectra of porous InP / A. M. Liu // Nanotechnolgy. — 2001. — Vol. 12, no. 3, L1-L3.
↑Formation of porous layers with different morphologies during anodic etching of n-InP / S. Langa, I. M. Tiginyanu, J. Carstensen, M. Christophersen, H. Föll // Electrochem. Solid-State Lett. — 2000. — Vol. 3, no. 11. — P. 514–516.