Ельжбета або Єлизавета Угорська (угор.Árpád-házi Erzsébet, англ.Elisabeth of Hungary, ісп.Isabel de Hungría, 1236 — 24 жовтня 1271) — донька угорського короля Бели IV і Марії Ласкарини з династії Арпадів, баварська герцогиня, мати короля Угорщини Отто ІІІ Віттельсбаха.
Є нащадком Великих князів Київський Володимира Мономаха та Ярослава Мудрого. Праправнучка української княжни Єфросинії, доньки Великого князя Київського Мстислава Великого.
Родина
Сестрами Єлизавети були княжна краківсько-сандомирська св. Кунегунда, княжна галицько-перемишльська, королева Русі Констанція, св. Маргарита Угорська, Анна, дружина бана Мачви і Славонії, княжна великопольська бл. Йолента. Її братами були король Угорщини Стефан V, бан Славонії Бела.
Біографія
Замок Траузніц. Худ. М. Венінг
Єлизавету видали заміж 1250 року за Генріха ХІІІВіттельсбаха, герцогаБаварії. Після смерті батька, Отто ІІ Віттельсбаха (1255), герцог розділив володіння з братом Людвігом ІІ Суворим, який отримав Пфальц і Вехню Баварію. Генріх ІІІ отримав Нижню Баварію і осів з дружиною у давній резиденції Віттельсбахів — місті Ландсгуті, проживаючи у замках Бурггаузен і Траузніц. Поділ Баварії і Пфальцу викликав невдоволення Отто фон Лонсдорфа, єпископа Пассау через поділ його дієцезії. Він звернувся за захистом до короля БогеміїПшемисла Оттокара ІІ, наступ якого 1257 року братам вдалось відбити спільними зусиллями.
У подружжя народилось 10 дітей. Герцогиня Єлизавета померла 1271-го в Ландсгуті у віці 35 років. Похоронена у родовому кляшторі Віттельсбахів Селігентгаль.
Діти
Монастир Селігентгаль у Ландсгуті. Худ. М. Венінг
Агнеса (1254—1315) Черниця монастиря цистеріанців Селігентгаль
Агнеса (1255—1260)
Агнеса (1256—1260)
Єлизавета (1258—1314) Черниця монастиря цистеріанців Селігентгаль