Еліаш Пелгжимовський

Гальяш Пелегримовський
Народився1550[4][1] або 1564 Редагувати інформацію у Вікіданих
Померне раніше 17 серпня 1604, 1604[1][2] або 1608[3] Редагувати інформацію у Вікіданих
КраїнаРіч Посполита Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьісторик, письменник, поет, посадова особа Редагувати інформацію у Вікіданих
Галузьтворче та професійне письмоd[5] Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовлатина, руська, польська
Посадапосол Сейму Речі Посполитої[d], Королівський секретар, Великий писар Литовський[3][6] і Маршалок Головного трибуналу Великого князівства Литовського[d] Редагувати інформацію у Вікіданих
Конфесіякальвінізм Редагувати інформацію у Вікіданих
РідQ63531833? Редагувати інформацію у Вікіданих
МатиQ64365007? Редагувати інформацію у Вікіданих

Гальяш (Ілля) Пелегримовський (пол. Eliasz Pielgrzymowski; серед. 16 ст. — пом. після 17 серпня 1604) — мемуарист Речі Посполитої й Великого князівства Литовського, поет литовського походження.

Життєпис

Герб Пелгжимовських Новина

Походив із литовської шляхти. Кальвініст. Королівський секретар за часів польського короля Стефана Баторія, писар великий литовський (1586), посол на вальні сейми 1590 і 1597, маршалок Головного литовського трибуналу 1602. 1583 був послом польського короля Стефана Баторія до московського царя Івана IV. 1600—1601 — секретар посольства канцлера великого литовського Л.Сапіги до московського царя Бориса Годунова.

На основі власних записів підготував спеціальний діаріуш (зберігся частково; фрагмент під назвою «Poselstwo Lwa Sapiehy w 1600 do Moskwy» видав В. Тренбіцький 1846; віршовану версію із значними скороченнями опублікував О. Брюкнер у «Biblioteka Warszawska» 1896). У ньому на особливу увагу заслуговують пропозиції литовських дипломатів щодо мирного співіснування двох держав, зокрема, і співпраці прикордонних військ у боротьбі з кримськотатарськими набігами (росіянам пропонувалося, за взірцем сусідів, тримати постійне наймане військо на південних кордонах), а також згадки про дипломатичні заходи, спрямовані проти антипольської «ліги» московського царя Бориса Годунова з волоським господарем Михаєм I Хоробрим, через яку московити могли підпорядкувати собі Русь, яка була в складі Речі Посполитої.

Джерела та література

  1. а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. а б NUKAT — 2002.
  3. а б в Senatorowie i dygnitarze Wielkiego Księstwa Litewskiego 1386—1795 / за ред. J. WolffKraków: 1885. — С. 270.
  4. Тезаурус CERLConsortium of European Research Libraries.
  5. Чеська національна авторитетна база даних
  6. St. Ptaszycki Dzieje rodów litewskich jako materyał do archeologii historycznéj // Ateneum: Pismo naukowe i literackie — 1887. — С. 530.
Prefix: a b c d e f g h i j k l m n o p q r s t u v w x y z 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Portal di Ensiklopedia Dunia

Kembali kehalaman sebelumnya