Еміль Устале
Жан-Фредерік Еміль Устале́ (фр. Émile Oustalet; 24 серпня 1844 — 23 жовтня 1905, Сен-Каст) — французький зоолог[3].
БіографіяУстале народився в Монбельярі, у департаменті Ду. Він навчався в Ecole des Hautes-Etudes, і його перша наукова робота була над органами дихання личинок бабок. Він влаштувався на роботу в Національному музеї природознавства в Парижі, замінивши Жуля Верро на посаді помічника-натураліста в 1873 році. У 1900 році він став наступником Альфонса Мілна-Едвардса на посаді професора теріології[3]. Серед досягнень в орнітології Еміль Устале описав зразок пташки з острова Бранку в архіпелазі Кабо-Верде як окремий вид Passer brancoensis в 1883 р.[4][5]. Passer brancoensis був визнаний підвидом горобця острівного (Passer iagoensis brancoensis) іншим орнітологом W.R.P. Bourne, який стверджував відмінність між горобцями острівними з різних островів архіпелагу[6]. Він є співавтором огляду «Птахи Китаю» фр. Les Oiseaux de la Chine (1877) з Армандом Давидом, а також написав «Птахи Камбоджі» фр. Les Oiseaux du Cambodge (1899)[3]. Устале головував на третьому Міжнародному орнітологічному конгресі, що відбувся в Парижі в 1900 році. Вид мадагаскарського хамелеона велетенського (Furcifer oustaleti) був названий на його честь Франсуа Моккаром у 1894 р.[7]. Вибрані праці
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia