Еміліо Сальгарі
Еміліо Карло Джузеппе Марія Сальгарі (італ. Emilio Carlo Giuseppe Maria Salgàri; 21 серпня 1862, Верона, Австрійська імперія — 25 квітня 1911, Турин, Королівство Італія) — італійський письменник, автор історичних і пригодницьких романів. БіографіяУ молодості Сальгарі зачитувався Майн Рідом, Купером і Емаром. Саме тоді він вирішив, що буде письменником. Його надзвичайно приваблювали пригоди, про які він так багато читав. Тож, невдовзі Сальгарі вступає до морської школи у Вероні, сподіваючись стати капітаном. Але зовсім скоро від бажаної мрії йому довелося відмовитися — навчання в академії виявилося Сальгарі не по зубах. Дебют письменника в літературі почався 1883 року з міланського журналу "La Valigia", у якому вийшов його перший твір. Невдовзі після цього письменник-початківець став редактором веронського тижневика "La Nuova Arena". Саме на його сторінках була опублікована розповідь "Папуаси", яка і принесла славу письменникові. Після вдалої спроби щорічно публікувалось не менше п'яти творів письменника, які складали цілі пригодницькі серії. Книги письменника стали широко відомі на батьківщині, його порівнюють із Жюлем Верном, Еженом Сю, Олександром Дюма. Сальгарі був настільки популярний, що його твори стали відомі членам королівської родини. В 1897 році король Умберто посвятив Еміліо Сальгарі у лицарі за літературну працю, заслуги і талант. З ім'ям Сальгарі пов'язують багато легенд. Не останню роль у цьому зіграв він сам, не докладаючи жодних зусиль, щоб покласти їм кінець, скоріше, навпаки. Так, свого часу ходили чутки, що у своїх книгах Сальгарі описує власні пригоди і подорожі на Цейлон, у Судан, Африку, Індію, в Небраску і на обидва полюси Землі. Однак, незважаючи на те, що Сальгарі належать багато дуже популярних творів, серед яких — "Чорний корсар", "Таємниці чорних джунглів", "Владика морів", "В нетрях Борнео", "Капітан Темпеста", "Смертельні вороги", "Королева Карибів" і багато інших, — письменник постійно відчував матеріальні труднощі. Він ніколи не був міцний у фінансових питаннях, і його видавці всіляко цим користувалися. В результаті, доведений до відчаю сильними злиднями і родинними негараздами, Еміліо Сальгарі у квітні 1911 покінчив із собою, за прикладом японських самураїв бритвою, розпоровши собі живіт і горло. Основні роботиСеріїСандокан
Чорний корсар
Корсари Бермуд
Пригоди на Далекому Заході
ДилогіїДва моряки
Перлові квіти
Сини повітря
Капітан Буря
Позасерійні романи та оповіданняПригоди в Індії та Азії
Пригоди в Африці
Пригоди в пустелі і на Близькому Сході
Розповіді про загублені містах і великих скарби
Пригоди в Росії
Пригоди на Старому Заході
Пригоди в землях льоду і снігу
Історичні пригоди
Розповіді про виживання
Пригоди у відкритому морі
Пригоди в часи війни і революції
Пригоди в Італії
Пригоди з участю подорожі в часі
Автобіографія
Інші історії
Переклади українською
Екранізації
Примітки
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia