Епамінандос Бучевський

Епамінандос Бучевський
Епамінандос Бучевський
Народження	3 березня 1843 ; Якобень, Сучава, Румунія
Смерть	13 лютого 1891 (47 років)
	Чернівці, Цислейтанія, Австро-Угорщина ; (туберкульоз )
Країна	Австрійська імперія; Австро-Угорщина
Жанр	жанрове малярство і портрет
Навчання	Віденська академія мистецтв
Вчитель	Ансельм Фоєрбах і Карл фон Блаас
Діяльність	художник, реставратор, педагог
Роботи в колекції	Чернівецький художній музей
	Епамінандос Бучевський у Вікісховищі

Анібал Епамінандос Буче́вський (Епамінонд, Епамінонда, Епамінондас; 3 березня 1843, Якобень — 13 лютого 1891, Чернівці) — український живописець, реставратор і педагог.

Життєпис

Народився 3 березня 1843(18430303) року в селі Якобені Австрійської імперії (нині Румунія) у сім'ї священника. Початкову освіту здобував у Сучаві, потім п'ять років навчався у Чернівецькому ліцеї; у 1863—1867 роках — у Чернівецькій духовній семінарії, одночасно захоплювався малюванням і отримав перші уроки живопису у віденського художника Карла Арендта, який на той час мешкав у Чернівцях. У 1868—1872 роках продовжив здобувати мистецьку освіту у Віденській академії мистецтв, де його викладачами були Ансельм Феєрбах, Карл Вурцингер, Карл фон Блаас^[1]. У 1874—1877 роках навчався в Мюнхені^[2].

Після тривалої подорожі по Франції та Італії жив у Відні. У 1880 році отримав посаду художника Буковинської православної конситорії^[1]. 1888 року переїхав до Чернівців, де виконував роботи з оформлення і реставрації церков Буковини. Організував у Чернівцях дівочу школу з рисунку і живопису та перший на Буковині музею релігійного мистецтва.

Захворівши на туберкульоз помер у Чернівцях 13 лютого 1891 року. Похований у Чернівцях на Руському кладовищі^[1].

Творчість

Автор картин на міфологічні сюжети, портретів духівництва, селян Буковини, монументальних розписів. Серед робіт:

Станковий живопис

міфологічні та історичні сюжети

«Вакханалія» (1874);
«Вакханка»;
«Офелія»;
«Смерть Клеопатри»;
«Данте на засланні»;

реалістичні полотна

«Засмучений пастух»;
«Проснись, румуне»;
«Колядники»;
«Портрет старика»;
«Дівчина з букетом»;
«Дойна»;
«Циганча»;
«Мала квіткарка»;

портрети відомих діячів

диптих «Подружжя Василя Штефанюка»;
«Дософтея»;
«Олександра Доброго»;
«І. Порумбеску»;
«С. Мораріу»;
«Теофіла Бендели»;
«Гедеона Константиновича-Грекула»;
«Теокфіста Блажевича».

«Портрет Василя Штефанюка».
«Портрет дружини Василя Штефанюка».
«Портрет Теокфіста Блажевича».

Монументальні роботи

Був одним з реформаторів буковинського церковного малярства. Йому належить велика кількість композицій і портретів святих, розписів іконостасів, фресок і декоративних малюнків у кафедральних соборах Загреба, Ясс, Сучави, Радівців, Сторожинця, Суховерхова, Тереблече, Банилова, Чагора, Чудея, Конятина.

Протягом 1866—1880 років брав участь в оздобленні палацу митрополитів (нині головний корпус Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича) у Чернівцях. Для Червоної зали написав натуральної величини портрети Олександра Доброго, Штефана Великого, Сильвестра Мораріу, шести австрійських імператорів. Разом з Євгеном Максимовичем виконав наддверну фреску «Покровитель мистецтв», де серед відомих діячів Буковини зображено Сидора Воробкевича (фреска знаходиться у правому корпусі резиденції).
Виконував монументальні розписи для церкви Миколи в Яссах.
Виготовив іконостас для Собору Преображення Господнього в Загребі.

Реставрував буковинські пам'ятки мистецтва, зокрема відновлював старовинні фрески.

В Чернівцях мав персональні посмертні виставки у 1920, 1925, 1937 роках^[3].

Твори художника представлені в Чернівецькому художньому музеї^[1].

Вшанування пам'яті

У Чернівцях найменша частина вулиці Української (від вулиці Шептицького до вулиці Руської) за румунських часів до 1940 року носила ім'я художника^[3].

У місті Чернівці вулицю Баумана перейменували на вулицю Епіманонди Бучевського.