Собор Преображення Господнього (Загреб)

Загребський православний собор Преображення Господнього хорв. Katedrala Preobraženja Gospodnjeg u Zagrebu
Собор Преображення Господнього у Загребі
45°48′45.54″ пн. ш. 15°58′26.04″ сх. д. / 45.8126500° пн. ш. 15.9739000° сх. д. / 45.8126500; 15.9739000
Тип споруди	собор і православний храм
Розташування	Хорватія, Загреб
Архітектор	Франьо Кляйн, Герман Болле
Початок будівництва	1865
Кінець будівництва	1866
Будівельна система	гірська порода
Стиль	архітектура неокласицизму
Належність	Сербська православна церква: Загребсько-Люблянська єпархія
Єпархія	Metropolitanate of Zagreb and Ljubljanad
Епонім	Преображення Господнє
Присвячення	Преображення Господнє
Собор Преображення Господнього (Загреб) (Хорватія)
Собор Преображення Господнього у Вікісховищі

Загребський собор Преображення Господнього (хорв. Katedrala Preobraženja Gospodnjeg u Zagrebu) — православний (Сербська православна церква) собор у столиці Хорватії місті Загребі; кафедральний собор Загребсько-Люблянської єпархії СПЦ. Загребський осередок православ'я.

Храм розташований у центрі Загреба на історичній площі Петара Прерадовича.

На місці, де тепер розташований загребський православний собор, раніше знаходився католицький костел св. Маргарети місцевого єпископства, який вперше згадується під 1334-м роком. Пізніше парафіяльний храм був переосвячений в ім'я святого Марка.

У 1794 році церкву викупили православні купці. Загребська православна громада, як і всі решта православних парафій у Габсбурзькій монархії на той час називалася греко-необ'єднаною. У своїй ранній історії грецькі та цінцарські торговці відігравали у житті Загреба надзвичайно важливу роль. У зв'язку із зростанням міграції сербів, частка греків у православному населенні Загреба почала знижуватися, крім того мала місце асиміляція грецької меншини у середовищі сербської та хорватської етнічних груп. Відтак від 1848 року загребська православна громада (як і церква) отримує назву сербської.

Стару церкву знесли на початку 1860-х років через її непоказний вид, що не відповідало потребам місцевої православної спільноти. На її місці у 1865—66 роках був побудований нинішній собор Преображення Господнього згідно з проектами Франьо Кляйна^[1]. З цієї нагоди вулицю, що проходить позаду собору дотепер називають Маргаретською (Margaretska), а ту, яка проходить перед храмом, — Преображенською (Preobraženska).

Загребський православний собор перебудовувався у 1883—84 роках за проектом австрійського архітектора Германа Болле. Тоді ж у храм помістили теперішній історичний іконостас з іконами, який виготовив Епамінандос Бучевський (Epaminondas Bučevski), художник родом з Чернівців на Буковині (Україна). Болле ще двічі реставрував загребську Преображенську церкву — у 1899 році, коли встановлював нову вежу дзвіниці, і у 1913—14 роках, коли здійснював її повну реставрацію.

Нині собор Преображення Господнього у Загребі є кафедральним собором Загребсько-Люблянської єпархії Сербської православної церкви, що покриває потреби не лише Хорватії, а й Словенії та Італії^[2].

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Собор Преображення Господнього (Загреб)

• Mitropolit Jovan Pavlović, Dragan Damjanović, Nikolaj Muhin, Irina Buseva Davidova, Srpska pravoslavna crkvena opština i saborna crkva Preobraženja Gospodnjeg u Zagrebu, Preobraženi hram, Eparhijski upravni odbor Eparhije zagrebačko - ljubljanske, Zagreb, 2008., str. 11-32. (ISBN 978-953-98867-5-0)
• Arhitektura ikonostasa u opusu Hermana Bolléa, Prostor, Znanstveni časopis za arhitekturu i urbanizam br. 18 (2010), 1 (39); Zagreb, 2010., str. 62 – 79. [Архівовано 9 серпня 2020 у Wayback Machine.]
• Кашић Д.Љ. Српска насеља и цркве у сјеверној Хрватској и Славонији. - Загреб, 2004 (сербо-хорв.)