Ерліх Володимир Ісакович
Володимир Ісакович Е́рліх (23 вересня 1924, Новопавлівка — 2001, Ізраїль) — український художник; член Спілки радянських художників України з 1964 року. БіографіяНародився 23 вересня 1924 року в селі Новопавлівці (нині Первомайський район Миколаївської області, Україна) в сім'ї робітника. 1932 року із батьками переїхав до Запоріжжя. Під час німецько-радянської війни перебував у евакуації в Омську, де працював на заводі слюсарем. Після війни вступив до Дніпропетровського художнього училища, яке закінчив 1950 року. Навчався у Миколи Погрібняка, Михайла Паніна[1]. Протягом 1951—1984 років працював на Дніпропетровському художньо-виробничому комбінаті Художнього фонду УРСР[1]. Мешкав у Дніпропетровську в будинку на вулиці Дніпробудівській, № 10 б, квартира № 28 та у будинку на вулиці Братів Трофимових, № 40, квартира № 51[2]. Помер в Ізраїлі у 2001 році. ТворчістьПрацював в галузі станкового живопису та станкової графіки, представник соціалістичного реалізму. Створював портрети, натюрморти, пейзажі, жанрові та історичні картини, акварелі, малюнки тушшю, олівцем, сангіною[1]. Серед робіт:
Автор циклу пейзажів «Україна» (1970—1990); серії «Крим» (1972—1982). Брав участь у створенні діорами «Битва за Дніпро» в Дніпрі[1]. Учасник обласних виставок з 1948 року, республіканських — з 1961 року, всесоюзних — з 1963 року. Персональні виставки відбулися у Дніпропетровську у 1962, 1984 роках. Деякі полотна зберігаються у Дніпровському художньому музеї. ПриміткиЛітература
|
Portal di Ensiklopedia Dunia