Жабинський Леонід Андрійович

Жабинський Леонід Андрійович
Жабинський Леонід Андрійович
Народження	11 червня 1928 ; Рябці, Чернігівський район, Чернігівська округа, Українська СРР, СРСР
Смерть	31 січня 2002 (73 роки)
	Київ, Україна
Країна	СРСР; Україна
Жанр	жанрове малярство, портрет, пейзаж, натюрморт і історичний живопис
Навчання	Київський державний художній інститут (1967)
Вчитель	Пузирков Віктор Григорович, Трохименко Карпо Дем'янович, Штільман Ілля Нісонович і Подерв'янський Сергій Павлович
Діяльність	художник
Працівник	Національний академічний драматичний театр імені Лесі Українки
Член	Спілка радянських художників України
Роботи в колекції	Волинський краєзнавчий музей, Олевський краєзнавчий музей і Первомайський краєзнавчий музей

Леоні́д Андрі́йович Жаби́нський (11 червня 1928, Рябці — 31 січня 2002, Київ) — український художник; член Спілки радянських художників України з 1978 року^[1].

Життєпис

Народився 11 червня 1928 року в селі Рябцях (нині Чернігівський район Чернігівської області, Україна). 1949 року закінчив Київське училище прикладного мистецтва^[2].

Протягом 1953—1954 років працював декоратором у Київському театрі російської драми імені Лесі Українки; з 1954 по 1974 рік (з перервами) — у Художньому фонді Української РСР. 1967 року закінчив Київський художній інститут, де навчався у Віктора Пузиркова, Карпа Трохименка, Іллі Штільмана^[1], Сергія Подерв'янського^[3].

З 1974 року — головний художник управління «Реклама», протягом 1976—1991 років року — в об'єднанні «Художник»^[1]. Мешкав у Києві в будинку на Русанівській набережній, № 8, квартира № 182^[4] та у будинку на бульварі Давидова, № 20/1 квартира № 136^[3]. Помер у Києві 31 січня 2002 року^[1].

Творчість

Працював у галузях станкового живопису і станкової графіки. Писав сюжетно-тематичні картини (на теми Другої світової війни, козаччини, мисливства), портрети, пейзажі, натюрморти. Серед робіт:

графіка

«Весняне мереживо» (1975);

живопис

«Перший день війни» (1964);
«Піони» (1968);
«Чернігівщина» (1969);
«У батьківській хаті» (1969);
«Партизани» (1970);
«Дружина» (1970);
«Дівчина» (1971);
«На штрафній лаві» (1971);
«Весняний день» (1972);
«Хліб» (1973);
«Море» (1973);
«Дороги батьків. 1941 рік» (1973);
«Хранителі природи» (1977);
«Зорі назустріч» (1977);
«Материнство» (1979);
«З розвідки» (1983);
«Попереду — Київ» (1983);
«Громовиця» (1989);
«Весняна сюїта. Тетерева» (1989);
«Мати» (1989);
«Сватання» (1990-ті);
«Ой літа орел, літа сизий» (1991);
«Натюрморт із кавуном» (1991);
«Осінь» (1993);
диптих «За життя» (1993);
«Журба» (1995);
«Матінко рідненька» (1996);
«Помста козацька» (1996);
«Автопортрет» (1998); диптих «За життя» (1993);
диптих «Мисливські натюрморти» (1999).

автор діорам

«Полісся» та «Наддніпрянщина» (1975—1976, Олевський краєзнавчий музей);
«Примусове вивезення населення Первомайська до Німеччини» (1979—1980, Первомайський краєзнавчий музей);
«Трагедія у селі Копище» (1980—1981, музей у селі Словечному Коростенському районі Житомирської області);
«Озеро Світязь» і «Подвиг заступника політрука 7-ї застави Василя Петрова» (1985, Волинський краєзнавчий музей)^[5].

Брав участь у республіканських мистецьких виставках з 1970 року^[1].

Окремі роботи художника зберігаються у музеях України, у приватних зібраннях Ізраїлю, Німеччини, Польщі, Росії, України, Канади, Англії та Франції^[3]^[2].