Жамбильська область

Жамбильська область
каз. Жамбыл облысы
Герб Жамбильської області
Країна:      Казахстан
Основні дані
Утворена:	14 жовтня 1939 року
Населення (2021[1]):	1199259 осіб
Площа:	144275 км²
Густота населення:	8,31 осіб/км²
Телефонний код:	7-726
Поштові індекси:	080000
Населені пункти та округи
Адміністративний центр:	місто Тараз
Кількість районів:	10
Кількість сільських округів:	149
Кількість міських адміністрацій:	4
Міських населених пунктів:	4
Сільських населених пунктів:	371
Влада
Вебсторінка:	http://www.zhambyl.kz/
Голова області:	Бозимбаєв Канат Алдабергенули

Жамби́льська о́бласть (колишня Джамбульська область; каз. Жамбыл облысы, рос. Жамбылская область) — адміністративна одиниця Казахстану, адміністративний центр — місто Тараз (колишній Джамбул, Жамбил).

Розташована область на півдні Казахстану. На півдні має державний кордон з Киргизстаном. Площа області становить 144,3 тис. км².

Утворена 14 жовтня 1939 року із частини Південно-Казахстанської області. З 4 травня 1993 року стару назву Джамбульська область змінено на сучасну. Область названа на честь міста Джамбул (сучасний Тараз), яке в свою чергу було назване на честь казахського поета Джамбула Джабаєва (Жамбил Жабаєв). Хоча місто Джамбул і перейменували на Тараз, назву області залишили.

2 вересня 2019 року до складу області була включена територія площею 10,92 км² зі складу Алматинської області^[2].

Область поділена на 10 районів та 1 міську адміністрацію:

Населені пункти з чисельністю населення понад 10000 осіб:

Населення — 1199259 осіб (2021; 1022129 у 2009, 989062 у 1999, 1038997 у 1989).

Населення Жамбильської області — поліетнічне. Станом на 1 січня 2010 року значну частину населення області становили казахи — 69,2 %, інші — 30,8 %:

• казахи — 722627 осіб (69,23 %)
• росіяни — 141829 осіб (13,59 %)
• дунгани — 42404 особи (4,06 %)
• турки — 29354 особи (2,81 %)
• узбеки — 24986 осіб (2,39 %)
• курди — 13220 осіб (1,27 %)
• корейці — 12452 особи (1,19 %)
• азербайджанці — 12185 осіб (1,17 %)
• татари — 10651 особа (1,02 %)
• киргизи — 7752 особи (0,74 %)
• німці — 6695 осіб (0,64 %)
• українці — 3888 осіб (0,37 %)
• уйгури — 2783 особи (0,27 %)
• чеченці — 2548 осіб (0,24 %)
• греки — 1637 осіб (0,16 %)
• білоруси — 870 осіб (0,08 %)
• інші народи — 7962 особи (0,76 %)

Область промислово-аграрна. Частка промисловості у складі валового продукту області становить 23,8 %, на сільське господарство припадає 20,2 %.

Область багата на корисні копалини. Тут зосереджено 71,9 % балансових запасів фосфоритів республіки, 68 % плавикового шпату, 8,8 % золота, 3 % міді та 0,7 % урану. Область багата кольоровими металами, баритом, вугіллям, облицювальним і технічним камінням, будівельними матеріалами. У межах Шу-Сарисуської западини розвідано декілька родовищ природного газу. Запаси харчової і технічної солі становлять 10 млн тонн.

Флора і фауна області дуже різноманітна. Рослинний світ області налічує більш ніж 3 тис. видів. Загальна площа мисливських угідь становить 13,9 тис. га, в яких мешкає понад 40 видів тварин.

Рибогосподарський фонд, що займає площу 27,8 тис. га, складається з 81 водоймища, з яких 59 водоймищ придатні до рибогосподарської діяльності. З великих водосховищ варто зазначити Тасоткельське і Терс-Ашибулацьке. Найпоширенішими промисловими видами риб є товстолоб, білий амур, короп звичайний, судак звичайний, лящ звичайний, краль та вобла.

На території області функціонують 3 заповідники:

• Державний природний заповідник «Урочище „Бериккара“» — комплексний заповідник, займає площу 17,5 тис. га, де можна зустріти більш ніж 50 видів особливо рідкісних деревинно-чагарникових і трав'янистих рослин, занесених до Червоної книги, а з тварин — архара, індійського їжатця, райську мухоловку;
• Державний природний заповідник «Урочище „Каракунуз“» — ботанічний заповідник, загальною площею 3,07 тис. га, розташований на західних відрогах Заілійського Алатау. Плодові насадження яблунь, вишень, аличі, винограду змінюються ділянками кленового лісу, білої акації, шовковиці, волоського горіха;
• Андасайський державний природний заказник — зоологічний заказник, загальною площею 1 млн га, розташований по правому березі річки Шу. У рослинному покриві переважають ковила, типчак, біюргун, рідкісні ефемери, саксаул чорний, зарості чагарникових верб. Тваринний світ представлений архарами, куланами, гераньами, сарнами азійськими, кабанами, зайцями.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Жамбильська область

• Офіційний сайт акимату Жамбилської області [Архівовано 7 вересня 2008 у Wayback Machine.] (казах.), (рос.)
• Агентство Республіки Казахстан по статистиці. Населення [Архівовано 18 вересня 2012 у Wayback Machine.] (казах.), (рос.), (англ.)
• Карта області на Рубриконі [Архівовано 24 травня 2009 у Wayback Machine.]
• Погода у Жамбилській області. Казахстан [Архівовано 18 грудня 2012 у Wayback Machine.]
• Казахстан. Жамбилська область [Архівовано 14 вересня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)

	Улитауська область		Карагандинська область
	Туркестанська область	Пн	Алматинська область
		Зх    Жамбильська область    Сх
		Пд
		Таласька область,  Киргизстан	Чуйська область,  Киргизстан

Це незавершена стаття з географії Казахстану. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.