У 1998 році закінчила аспірантуру при Київській державній консерваторії ім. П. І. Чайковського, 1999 року захистила кандидатську дисертацію «Ігрові структури в музиці: естетика, типологія, художня практика».
Авторка багатьох навчальних та освітніх програм для спеціальності 17.00.03 (для рівнів — бакалавр, магістр, PhD). Зокрема, в складі робочої групи розробляла концепцію освіти і нормативні документи аспірантури НМАУ (2016), що відповідають сучасному процесу зближення європейської і української систем музичної освіти. Веде лекційні курси з історії світової музики, спецкурс з історії старовинної зарубіжної музики для студентів історико-теоретичного факультету, викладає авторський курс «Метафізика історії музики» для студентів, що здобувають рівень «магістр»[4].
Бере активну участь у міжнародних наукових конференціях (Україна, Італія, Польща, Франція та ін.)[4]. Систематично проводить майстер-класи і відкриті семінари для студентів, аспірантів і молодих педагогів в Україні та за її межами, що сприяє розвитку методологічних засад українського музикознавства та посилює процеси інтеграції різних сфер гуманітарного знання[4]. Зокрема, у 2003 році проводила майстер-клас у консерваторії м. Френн (Франція); у 2008, 2011 та 2019 рр. проводила майстер-класи для студентів та аспірантів музикознавчого факультету Паризького університету Сорбонна IV[6]
Авторка більш ніж 100 статей в українських і зарубіжних виданнях[7]. В тому числі: «Сучасний курс історії музики: у напрямі до надлишкового…»; «Организация интерьера как объект исторического музыкознания»; O specyfice ujawniania archetypów w muzyce Maurycego Ravela; The «Author's Word» in the Maurice Ravel's Lyric Fantasy The Child and the Spells та ін. Авторка монографій: «Прогулки в музыкальном мире Мориса Равеля (в поисках смысла послания Мастера)» (2009); «Десять взглядов на историю западноевропейской музыки. Тайны и желания Homo Musicus» у 2-х томах (2018, 2020). Член організації Спільнота «Музикознавці України у світовій культурі». Головний редактор та упорядник колективної монографії «Чайковський: Україна на карті життя та творчості» (2020), авторка навчального посібника «Історія західної музики: Homo Musicus від античності до бароко» (2023).
Має стаж педагогічної діяльності більше 30 років (з 1994 викладає у НМАУ ім. П. І. Чайковського)[8]. За цей час в її класі за фахом закінчили навчання більше 26 випускників, під керівництвом Валерії Жаркової захищено 10 кандидатських дисертацій:
Зініч О. «Пластичність у балетній музиці М.Равеля (в аспекті взаємодії мистецтв)» (Київ, 2004).
Луковська С. «Вокальні мініатюри К. Дебюссі на слова П. Верлена в контексті камерно-вокальної творчості композитора» (Київ, 2005)
Голяка Г. «Творчість Володимира Зубицького в контексті розвитку сучасного баянного репертуару» (Харків, 2008).
Данченко Н. «Специфіка комунікації у квартетній творчості французьких композиторів кінця XIX — першої половини XX ст.» (Харків, 2011)
Климова Н. Оперний театр Клода Дебюссі: символістські аспекти організації (Київ, 2014)
Нечепуренко В. «Вокальна творчість Габрієля Форе: шляхи формування жанру MÉLODIE» (Київ, 2015).
Менделенко Д. Камерно-інструментальна музика Франсіса Пуленка: особливості часової організації (Київ, 2017)
Лі Цін. Камерно-вокальна творчість Клода Дебюссі: принципи роботи з поетичним текстом (Київ, 2018).
Пєшкова В. «Мадригал у творчості Клаудіо Монтеверді: авторське прочитання поетичного тексту» (НМАУ, 2021)
Упорядник програми аудіо-концерту для візуального арт-проекту «СкульптураЕдгара Дега» (Україна-Франція, Мистецький Арсенал, 2011)[9]. Автор проекту проведення міжнародного симпозіуму «Проблема „зворотнього зв'язку“ в сучасному курсі історії музики: теорія та практика» (НМАУ, Київ, 2017)[4]. Один із засновників та організаторів Міжнародного фестивалю «Європейська весна в Академії 2019: Пуленк-Фест», постійний член оргкомітету щорічної міжнародної наукової конференції «Молоді музикознавці України»[10]. Голова журі щорічного Всеукраїнського конкурсу з музичної літератури «Обрії класики»[11].
Нагороди
Почесні відзнаки: відзнака Міністерства культури України «За досягнення в розвитку культури та мистецтв» (2019)[12], почесна відзнака орден НМАУ ім. П. І. Чайковського «За видатні досягнення у музичному мистецтві» (2020)[13], почесний професор Хеншуйського університету (Китай, 2019)[4].
«Десять взглядов на историю западноевропейской музыки. Тайны и желания Homo Musicus». Том 1. Киев. ArtHuss. 2018. 344 с. ISBN 978-617-7518-49-4
«Десять взглядов на историю западноевропейской музыки. Тайны и желания Homo Musicus». Монография. Том 2. Киев. ArtHuss. 2020. 256 с. ISBN 978-617-7799-30-5
колективна монографія «Чайковський: Україна на карті життя та творчості» (2020) (головний редактор та упорядник) ISBN 978-617-7799-50-3
«Дитя і чари» Моріса Равеля на сучасній оперній сцені // Часопис НМАУ ім. П. І. Чайковського. Науковий журнал. — 2013. — № 2 (19). — С.79-86.
Про унікальність художньої структури опери «Дитя і чари» Моріса Равеля та її сучасні сценічні реалізації// Аспекти історичного музикознавства — VI: Музика і театр в історичному часі та просторі: Збірник наукових статей / Харківський національний університет мистецтв ім. І. П. Котляревського. — Харків: ХНУМ ім. І. П. Котляревського, 2013. — С. 245—260.
О движении в музыке, или о «достижении того, чего прежде не достигали»… // Науковий вісник НМАУ ім. П. І. Чайковського. Принципи організації руху в музичному творі: зб. статей. — К. : НМАУ ім.. П. І. Чайковського, 2014. — Вип. 111. — С.3-12. (Фахове видання)
Жанр придворного балета как уникальный феномен в истории французской культуры XVII века // Київське музикознавство. Культурологія та мистецтвознавство. Зб. статей. — Вип.48 — Київ. — 2014. — С.148-158
Голос Першої світової війни в музиці Моріса Равеля / В. Б. Жаркова // Часопис Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського. — 2014. — № 4. — С. 90-98.
Рождение музыки из духа поэзии Стефана Малларме («Три поэмы Малларме» Клода Дебюсси и Мориса Равеля) // Науковий вісник НМАУ ім. П. І. Чайковського. Комунікативна організація музичного твору: зб. статей. — К. : НМАУ ім.. П. І. Чайковського, 2015. — Вип. 116. — С.3-13
Французький музичний театр XVII століття: специфіка взаємодії французької та італійської традицій // Аспекти історичного музикознавства — VII: Барокові шифри світового мистецтва: зб. наук. ст. / Харк.нац. ун-т мистецтв імені І. П. Котляревського. — Харків: Видавництво ТОВ «С. А.М.», 2016. — С.6-21
Сучасний курс історії музики: у напрямі до надлишкового… Часопис № 3(36). 2017. С.99-109.
Екстази від краси… Україна на емоційній карті життя Чайковського // Чайковський: Україна на карті життя та творчості. /ред.-упор. В. Жаркова. Київ, ArtHuss, 2020, С.25-41.
Музика Клода Дебюссі та Моріса Равеля: сучасний досвід стильової ідентифікації. Науковий вісник НМАУ ім. П. І.Чайковського : зб. статей. К. : НМАУ ім.. П.І.Чайковського, 2021. Вип. 130. C.24-45. DOI: https://doi.org/10.31318/2522-4190.2021.130.231181
Principles of Creating a Scenic Image in the Opéra-Comique Theatre in the Last Quarter of the Nineteenth Century // Performing Arts and Technical Issues edited by Roberto Illiano. Turnhout, Brepols Publishers. 2021 (Staging and Dramaturgy: Opera and the Performing Arts, 4). P. 269-282. ISBN 978-2-503-59739-3.
Overture “Shéhérazade” by Maurice Ravel: genre and semantic projections. Studia Universitatis Babeș-Bolyai Musica. 2024. Volume 69. № 2. P. 207 – 216. DOI: https://doi.org/10.24193/subbmusica.2024.2.14
↑Архівована копія. Архів оригіналу за 30 листопада 2020. Процитовано 22 листопада 2020.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
↑Українська музична енциклопедія Т.2 (редкол. І. Сікорська, Н. Костюк) (українська) . Київ: Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології НАН України. 2008. с. с. 78. ISBN966-02-4099-6. {{cite book}}: |pages= має зайвий текст (довідка)
↑Degas. Issuu(англ.). с. 208. Процитовано 24 грудня 2020.
↑Журі. www.horizonsofclassics.com. Архів оригіналу за 1 грудня 2020. Процитовано 21 листопада 2020.
↑Архівована копія. Архів оригіналу за 12 січня 2021. Процитовано 7 січня 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
↑Архівована копія. Архів оригіналу за 9 січня 2021. Процитовано 7 січня 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
Жаркова Валерія Борисівна // Українська музична енциклопедія. У 2 т. Т. 2. [Е – К] / гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : Видавництво Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології НАН України, 2008. — С. 78.