Жаров Петро Васильович
Петро Васильович Жа́ров (25 травня 1915, Вінниця — 13 лютого 1970, Київ) — український радянський живописець і педагог; член Спілки радянських художників України з 1944 року. БіографіяНародився 12 [25] травня 1915 року у місті Вінниці. У 1931—1934 роках навчався у Григорія Світлицького; у 1934—1941 роках — у Київському художньму інституті, був учнем Олексія Шовкуненка. Дипломна робота — картина «Набат (Татарська навала на Русь)». У 1943—1970 роках викладав у Київській художній школі імені Тараса Шевченка. Серед учнів — Валентина Виродова-Готьє, Галина Городнічева, Олександр Лопухов, Ігор Чамата. Помер у Києві 13 лютого 1970 року. Похований в Києві на Берковецькому кладовищі. ТворчістьПрацював у галузі станкового живопису. Серед робіт:
Автор панно «Панфіловці», «Парашутний десант», «Партизани в лісі», «Відпочинок партизан» (усі — 1944). Писав ікони, розписував церкви. Брав участь у республіканських виставках хз 1944 року, всесоюзних — з 1946 року. Література
|
Portal di Ensiklopedia Dunia