Жироолійна промисловість УкраїниЖироолі́йна промисло́вість Украї́ни — підгалузь харчової промисловості, що переробляє олійні культури на жири. Серед культур — соняшник, соя, ріпак, льон тощо. Виробництво соняшникової олії є потужним агропромисловим комплексом, який об'єднує виробників насіння і жироолійної продукції. Станом на 2011 маркетинговий рік Україна є одним із світових лідерів виробництва соняшникової олії. І займає перше місце у світі за її експортом. Соняшникове насіння було найрентабельнішою аграрною продукцією України 2015 року. За підсумками 2019 р. рівень рентабельності виробництва насіння соняшнику в усіх підприємствах становив 23,5 % і став найвищим серед усіх видів сільськогосподарської продукції.[1] Розміщення промисловостіУнікальні природнокліматичні умови України дозволяють вирощувати соняшник практично на всій території України. Але найсприятливіші землі степової зони та південного лісостепу, найбільші врожаї 2010-го року отримані в Дніпропетровській, Запорізькій, Кіровоградській областях. Соняшник вимагає певної кількості сонячних днів в році, для того, щоб відбувся ферментативний процес утворення олії в насінні. У дощове літо в насінні соняшнику збільшується вміст крохмалю. Найбільші посівні площі в Україні займають гібриди «Одеський-122» -123, -128, -249, -504. Олійність харківських сортів становить 52-55 %, одеських і запорізьких — близько 50-52 %.  Виробництво соняшникової олії у світі протягом 2009/10 — 2011/12 маркетингових років Підприємства жироолійної галузі України можна розділити на три категорії. До пермбінати. На сьогодні в Україні налічується близько 10 найбільших виробників олії, які контролюють до 90 % всього виробництва. Найбільшими виробниками соняшникової олії в Україні виступають:
До другої категорії належать дрібні виробники рослинної олії в компаніях, для яких виробництво рослинної олії не є основним видом діяльності. Ці переробні підприємства, залежніші від ситуації на внутрішньому ринку, оскільки на них налагоджено виробництво дрібних партій рослинної олії. Дані виробники виробляють 10-30% від загального обсягу соняшникової олії в Україні. Третю категорію складають виробники жироолійної продукції — маргаринові заводи, миловарні комбінати. У результаті переробки насіння соняха отримують продукти первинної переробки (соняшникова олія і шрот), продукти глибшої переробки (майонез, маргарин, мило, жири кондитерські, соняшникове борошно і білкові кислоти.
У загальному обсязі виробництва олійних культур в Україні соняшник займає понад 90 %, а в структурі посівних площ не менше 10 %. Щорічний валовий збір постійно збільшується і 2015 року досяг рекордної цифри — 11,2 млн т. Країна посідає перше місце в світовому рейтингу, забезпечуючи від 20 до 24 % світового виробництва соняшнику.[4] Загальною особливістю галузі є боротьба за основну сировину — насіння соняшнику. Щодо цього питання слід зазначити, що намагаючись завантажити основні потужності, найбільші компанії в останній час пропонують максимальні ціни на закупівельну сировину. Це призвело до того, з початку 2004 р. внутрішні ціни на насіння соняшнику перевищують світові. Високі внутрішні ціни зумовлюють те, що соняшникова галузь є рентабельною та привабливою для інвесторів. За даними Мінагрополітики, насіння соняшника було найприбутковішою аграрною продукцією України 2015 року з рентабельністю 80,5 % [5]. Відкриття європейського ринку 2014 (односторонньо з боку ЄС), липні і серпні 2014 збільшила поставки соняшникової олії на європейський ринок і надалі планує наростити обсяги експорту рафінованої продукції[6]. Розглядаючи перспективи участі України у світовому ринку соняшникової олії важливо відзначити, що за оцінками міжнародних компаній — трейдерів, дефіцит соняшникової олії в країнах ЄС в найближчі роки буде зберігатись на рівні 2 млн т на рік, що дозволить Україні, в разі підписання ЗВТ з ЄС, зміцнити свої позиції в регіоні. Експорт Найбільші експортери соняшникової олії Потреби України в соняшнику становлять близько 1,5 млн т на рік. Щосезону цей показник змінюється залежно від загального використання всіх олій та структури споживання. Весь обсяг, який перевищує середній рівень споживання, за винятком інших потреб внутрішнього ринку, експортується у вигляді насіння або продукції переробки. Україна посідає провідне місце на світовому ринку з продажу соняшникової олії. При цьому 90 % від загального експорту складає олія неочищена.[7] Українські експортери продемонстрували, що вони можуть за сезон поставляти на зовнішні ринки майже 3 млн т соняшникової олії. 51,1 % світового експорту. Більше 3,2 млн т соняшникового борошна (23 % світового експорту). Україна, поряд із ЄС, Аргентиною, Туреччиною та Росією, входить до четвірки найбільших світових країн-виробників соняшникової олії (частка України за 2011/12 маркетинговий рік в світовому обсязі виробництва становить 23,3 %) та є головним експортером продукції соняшникового комплексу. Сира соняшникова олія користується попитом на Близькому Сході, досить великі обсяги Україна поставляє в країни Північної Африки та на Південь Європи, однією з провідних країн-покупців якої виступає Франція. Рафінована соняшникова олія експортується в країни СНД. У 2007/2008 сільськогосподарському році у світі було вироблено 9,87 млн тонн соняшникової олії. У 2008/2009 маркетинговому році експортовано 2099 тис. тонн соняшникової олії, що на 57 % більше проти відповідного періоду попереднього року.[7] Найбільшими імпортерами нерафінованої олії у 2008/09 маркетинговому році стала Індія — 25 % від обсягів загального експорту з України, Туреччина — 13 %, Єгипет — 8,3 %, серед країн ЄС: Франція —- 5,7 %, Італія — 5,2 %, Нідерланди — 4,6 %, Іспанія — 4,5 % від обсягів загального експорту з України.[7] За 1-26 лютого 2012 морський експорт української соняшникової олії до Ірану склав 10,5 тис. т.[8] Основними компаніями-експортерами олії є компанії «Каргілл», «ОлсідзУкраїна» (ВАТ «Кіровоградолія»), «Кернел-Трейд» (ПрАТ «Полтавський ОЕЗ», ЗАТ «Приколотнянський ОЕЗ», ВАТ «Вовчанський ОЕЗ»), «Сантрейд» (ЗАТ «Дніпропетровський ОЕЗ»), ПАТ «Пологівський ОЕЗ», «Миронівський хлібопродукт», Промислова Група «Віойл», ВАТ «Чернівецький ОЖК»).[7] За підсумками роботи 2010 року середньоспискова чисельність працівників олійно-жирових підприємств України склала 9651 працівників, що на 83 чол. (або на 0,9 %) менше, ніж у 2009 році.[7] Середньомісячна заробітна плата на олійно-жирових підприємствах у 2010 році становила 2635,1 грн. і зросла на 9,4 % порівняно з торішнім показником.[7] Найбільш значне підвищення заробітної плати було відзначено на підприємстві «Сватівська олія» (на 40,4 %), Львівському жировому комбінаті (на 26,0 %) та Пересічанському заводі (на 26,1 %), а найвищий рівень середньомісячної заробітної плати працівників протягом останніх років залишається Дніпропетровський олійно-екстракційний завод.[7] В 2010 році середньомісячна заробітна плата на підприємстві склала 5223,5 грн., що на 1,3 % вище показника минулого року.[7] Найбільшими імпортерами нерафінованої олії у 2015/16 маркетинговому році стала Індія — 40 % від обсягів загального експорту з України [9]. За підсумками даних 2017 року, Україна експортувала 5,76 млн тонн соняшникової олії на рекордну суму — $4,3 млрд. За звітний період основними експортерами соняшникової олії стали — Індія (на $1574 млн), Китай (на $455,26 млн) й Іспанія (на $422,28 млн). У формі представлення кількості, то експорт склав — 107,06 тис. тонн, 609,09 тис. тонн і 565,34 тис. тонн соняшникової олії відповідно. Також, слід зазначити, що Україна за січень-листопад 2017 року справила 4,74 млн тонн соняшникової олії, що на 21,7 % більше, ніж в аналогічний період 2016 року.[10] ПроблемиЗ московською диверсійною війною на Сході України (2014), постали загрози для промисловості у регіоні. Тарута, голова ОДА (10.09.2014)[11]:
Див. такожПримітки
Посилання
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
