Жоан Сегарра
Жоан Сегарра (ісп. Joan Segarra, 11 березня 1927, Барселона — 3 вересня 2008, Тараделль) — іспанський каталонський футболіст, що грав на позиції захисника. По завершенні ігрової кар'єри — тренер. Протягом усієї кар'єри виступав за «Барселону», з якою став чотириразовим чемпіоном Іспанії, шестиразовим володарем Кубка Іспанії та дворазовим володарем Кубка ярмарків, а також національну збірну Іспанії, з якою був учасником чемпіонату світу 1962 року. Клубна кар'єраЗаймався футболом у клубі «Атлетіко Сан-Поль», а 1946 року став гравцем клубу «Вілафранка», де провів чотири сезони. У 1950 році він став гравцем «Барселони» і дебютував у Прімері 25 вересня 1950 року в матчі проти «Реала» (3:2).Сегарра був одним із найбільш харизматичних гравців в історії «Барси», отримавши прізвисько «Великий капітан» (кат. el gran capità)[1]. Він провів у клубі 14 сезонів, між 1949 і 1965 роками, аж до завершення своєї кар'єри, і провів загалом 528 ігор, будучи за цим показником рекордсменом клубу протягом багатьох років він, поки його не обійшов Карлес Решак в кінці 70-х років, а пізніше і ще кілька гравців клубу. Сегарра був різнобічним гравцем. Окрім своїх якостей футболіста, він заслужив захоплення та повагу товаришів по команді та суперників завдяки благородному та сміливому ставленню[2]. Жоан починав як лівий захисник, але закінчував кар'єру на позиції півзахисника. За час виступів у команді Сегарра чотири рази виборював титул чемпіона Іспанії, шість разів ставав володарем Кубка Іспанії та двічі володарем Кубка ярмарків[3]. Останню гру за «Барсу» зіграв 24 квітня 1964 року проти «Реал Бетіса» (3:2), а 9 вересня 1964 року клуб провів на честь гравця прощальний матч на «Камп Ноу». Виступи за збірну17 червня 1951 року дебютував в офіційних іграх у складі національної збірної Іспанії в товариському матчі зі Швецією (0:0). У складі збірної був учасником чемпіонату світу 1962 року у Чилі[4]. Іспанія вибула на груповому етапі, а Жоан провів лише одну гру — проти Чехословаччини (0:1)[5], де як і у ряді попередніх матчів був капітаном команди. Цей матч став останнім за «червону фурію» для Сегарри. Загалом протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 12 років, провів у її формі 25 матчів[6]. Також в 1954—1958 роках Сегарра зіграв три матчі за збірну Каталонії[7], а у 1953—1955 роках і стільки ж за другу збірну Іспанії. Кар'єра тренераПісля завершення футбольної кар'єри Сегарра став тренером. Він працював у нижчолігових іспанських клубах, а 1977 року повернувся до «Барселони», увійшовши до тренерського штабу резервної команди. Наприкінці сезону 1977/78 він ненадовго очолив резервну команду, замінивши Лауреано Руїса, після чого новим головним тренером був призначений Антоні Торрес[8], а Сегарра став його помічником на сезон 1978/79. Втім і Торрес покинув команду до кінця сезону, завдяки чому Сегарра знову став головним тренером на останні 9 турів Сегунди Б[9] і посів із командою 4 місце у групі II[10], а також керував командою протягом усього сезону 1979/80, проте команда виступила не так вдало, ставши лише 14-ю[11]. Однак у фіналі цього сезону Торрес пішов до першої команди як помічник Хоакіма Ріфе, а Сегарра відповідав за керівництво дочірньою компанією до кінця курсу. На наступний сезон Жоан став помічником тренера першої команди Еленіо Еррери, разом із яким 1981 року покинув посаду. Помер 3 вересня 2008 року на 82-му році життя у місті Тараделль[12]. СтатистикаКлубна
Титули і досягнення
Примітки
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia