Жорнокльови

село Жорнокльови
Країна	Україна
Область	Черкаська область
Район	Золотоніський район
Тер. громада	Драбівська селищна громада
Код КАТОТТГ	UA71040070040093616
Облікова картка	gska2.rada.gov.ua
Основні дані
Засноване	1642
Перша згадка	1642 рік
Населення	295 (на 2022 рік)
Територія	22 км²
Поштовий індекс	19833
Телефонний код	+380 4738
Географічні дані
Географічні координати	49°58′7″ пн. ш. 31°56′16″ сх. д. / 49.96861° пн. ш. 31.93778° сх. д.
Середня висота; над рівнем моря	125—128 м
Відстань до; обласного центру	59 (фізична) км; 80 (автошляхами) км
Найближча залізнична станція	Драбове-Барятинське
Відстань до; залізничної станції	30 км
Місцева влада
Адреса ради	смт. Драбів
Карта
	Жорнокльови
	Жорнокльови
Мапа
	Жорнокльови у Вікісховищі

Жорнокльо́ви — село в Україні, у Золотоніському районі Черкаської області. Входить до складу Драбівської селищної громади.

Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного урядом СРСР 1932—1933 та 1946—1947.

Географія

Село розташоване в північно-західній частині району. Межує: з північної сторони — село Нехайки, із східної — село Тополі і Левченкове, з південної — село Безпальче, із західної — село Чопилки Бориспільського району Київської області. Відстань до центру громади — 20 км, залізничної станції Драбове-Барятинське — 30 км, до Черкас — 80 км. Територія населеного пункту — 22 км².

Історія

Перша згадка — у польських документах 1642. Назва села пішла від того, що першопоселенці-козаки привозили сюди камінь-пісковик і «клювали» (тобто висікали) з нього жорна для встановлення на водяні та вітрові млини^[3]. Село засновано на території Київського воєводства Речі Посполитої.

З 1648 — у складі Переяславського полку Гетьманщини.

Також село згадується в документах ЦДІАК, що датовані 1739 роком, коли російський драгунський полк реквізував у козаків 42 воли на загальну суму 107 карбованців^[4]. В документі за 1742 рік говориться про розрахунок із селом за вищезгаданих волів. Від села акт прийому грошей підписали городовий отаман Данило Чорненко та писар Іван Падалка^[5].

З 1779 року у селі є церква Петропавлівська^[6]

З 1782 — у складі Полтавської губернії Російської імперії. З 1917 — у складі УНР.

Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного урядом СССР 1932—1933 та 1946–1947 роках.

Сучасність

У селі працює сільська рада, фельдшерсько-акушерський пункт, дитячий садок, відділення зв'язку, магазин, клуб, бібліотека, церква. Серед підприємств — СТОВ «ЛАН».

1994 встановлено пам'ятник художнику 1930-х років Іванові Падалці.

Населення

Мовний склад

Рідна мова населення за даними перепису 2001 року^[7]:

Мова	Чисельність, осіб	Доля
Українська	455	99,35 %
Інше	3	0,65 %
Разом	458	100,00 %

Пам'ятки

Бабарська оболонь — ландшафтний заказник місцевого значення.

Відомі люди

У селі народився видатний український художник доби Розстріляного відродження Іван Іванович Падалка.

Галерея

В'їзд у село
Це́рква Святих Петра і Павла
Школа

Див. також

Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Черкаська область)

Джерела

Жорнокльови у сестринських Вікіпроєктах
	Портал «Черкащина»
	Інформація у Вікіданих^?
	Теми у Вікіджерелах^?
	Проєкт «Населені пункти України»
	Жорнокльови у Вікісховищі^?

Примітки

↑ Погода в Україні. Архів оригіналу за 29 березня 2008. Процитовано 29 вересня 2007.
↑ maps.vlasenko.net [Архівовано 23 жовтня 2007 у Wayback Machine.](рос.)
↑ «Нова Доба». № 27 від 29 березня 2012 року. стор. 10.
↑ Переяславська полкова канцелярія, Фонд 83, опис 1, справа 8
↑ ППК, фонд 83, оп.1, спр.13
↑ Зведений каталог метричних книг, клірових відомостей та сповідних розписів (українська) . Центральний державний історичний архів України, м. Київ (ЦДІАК України). Архів оригіналу за 28 жовтня 2021. Процитовано 28 жовтня 2021.
↑ Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних