Жуков Геннадій Васильович

Жуков Геннадій Васильович
Жуков Геннадій Васильович
Народження	31 жовтня 1938 (86 років) ; Сєльцо, Брянський район, Орловська область, РРФСР, СРСР
Країна	СРСР; Україна
Жанр	жанрове малярство, портрет, пейзаж і натюрморт
Навчання	Ростовське художнє училище імені Митрофана Грекова (1962) і Санкт-Петербурзький державний академічний інститут живопису, скульптури та архітектури імені Іллі Рєпіна (1969)
Вчитель	Вєтрогонський Володимир Олександровичd, Звонцов Василь Михайловичd і Пахомов Олексій Федоровичd
Діяльність	художник, скульптор
Член	Спілка радянських художників України і Donetsk Regional Organization of the National Union of Artists of Ukrained
Нагороди	;

Геннадій Васильович Жу́ков (нар. 31 жовтня 1938, Сєльцо) — український графік, живописець і скульптор; член Спілки радянських художників України з 1971 року. Заслужений художник України з 1993 року^[1].

Біографія

Народився 31 жовтня 1938 року в селищі Сєльці (нині місто Брянської області Росії). Упродовж 1957—1962 років навчався в Ростовському художньому училищі; у 1963—1969 роках — у Ленінградському інституті живопису, скульптури та архітектури імені Іллі Рєпіна у Володимира Вєтрогонського, Василя Звонцова. Дипломна робота — серія ліногравюр «Степан Разін» (керівник Олексій Пахомов).

Мешкав у Донецьку в будинку на бульварі Шевченка, № 40, квартира № 41. 1986 року нагороджений орденом «Знак Пошани»^[2].

Творчість

Працює у галузях станкової графіки (рисунок, акварель, гравюра, літографія), станкового живопису (пейзаж, натюрморт, портрет, жанрова композиція), скульптури малих форм. Серед робіт:

графічні серії

«Степан Разін» (1969);
«Поети революції» (1969);
«Північною Двіною» (1969);
«Руки геть від В'єтнаму» (1971);
«Мій сучасник» (1971, портрети);
«Моя міліція» (1972);
«Мелекіне. Рибзавод» (1972);
«Будівельники стану 3600» (1973);
«Азовські рибалки» (1975);
«Седнів. Сільські будні» (1983—1985);
«Заповідник „Кам'яні могили“» (1986—1987);
«Битва на Калці» (1990—2000);

скульптури

«Козак» (1971);
«Русалонька» (1976);
«Чекання» (1980);
«Матері-сестри» (1981);
«Друзі» (1983);
«Степ» (1984);
«Літописець» (1985);
«Пієта» (1987);
«Прометей» (1989);
«Половчанка» (1990);
«Мисливець із беркутом» (1990);
«Танцівниця» (1992);
«Андрій Рубльов» (1992);
«Данте» (1996);
«Богоматір» (1997);
рельєф «Слово про Ігорів похід» (1996);
серія скульптур на біблійну тему (1985—2000);

живопис

«Морозний ранок» (2003);
«Пейзаж із білою козою» (2003);
«Старий рибалка» (2004);
«Останній день літа» (2005);
триптих «Слово про Ігорів похід» (2006);
«Моя бабуся» (2007);
триптих «Ранок на Калці» (2008).

З 1992 року у традиціях давньоруського живопису розписує храми в Україні, Росії, Білорусі, Польщі.

Учасник республіканських, всесоюзних, закордонних мистецьких виставок з 1969 року, зокрема його роботи експонувалися у Чехословаччині у 1971 році. Персональні виставки відбулися у Жданові у 1973 році, Донецьку у 1973, 1975, 1988, 1999, 2008 роках, Києві у 1974, 1989, 2008 роках.

Деякі твори митця зберігаються у Донецькому, Горлівському, Харківському та Одеському художніх музеях.

У мистецтві

Портрет митця (офорт) у 1973 році виконнав художник Олександр Москвичов.

Примітки

↑ Указ Президента України від 2 листопада 1993 року № 506/93 «Про присвоєння почесних звань України працівникам образотворчого мистецтва»
↑ Жуков Геннадій Васильович / Довідник членів Національної спілки художників України. Київ. 2003. С. 68.

Література

Жуков, Геннадий Васильевич // Художники народов СССР. Биобиблиографический словарь в 6 томах — Москва: Издательство «Искусство», 1983. — Том 4, книга 1 (Елева—Кадышева). С. 140. (рос.);
Р. Г. Клименко. Жуков Геннадій Васильович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2009. — Т. 9 : Е — Ж. — 711 с. — ISBN 978-966-02-5720-7.