Журбій Олександр Петрович

Журбій Олександр Петрович
Журбій Олександр Петрович
Народження	26 травня 1926 ; Велика Багачка, Лубенська округа, Українська СРР, СРСР
Смерть	7 квітня 2005 (78 років)
	Полтава, Україна
Країна	СРСР; Україна
Жанр	жанрове малярство, пейзаж і портрет
Навчання	Харківський фаховий вищий художній коледж (1949) і Харківський художній інститут (1955)
Вчитель	Бесєдін Сергій Фотійович, Карась Йосип Ілліч і Любимський Олександр Павлович
Діяльність	художник, педагог
Працівник	Національний університет «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка»
Член	Спілка радянських художників України

Олександр Петрович Журбі́́й (26 травня 1926, Велика Багачка — 7 квітня 2005, Полтава) — український живописець і педагог; член Спілки радянських художників України з 1962 року.

Біографія

Народився 26 травня 1926 року в селі Великій Багачці (нині селище Миргородського району Полтавської області, Україна). Упродовж 1944—1949 років навчався в Харківському художньому училищі; у 1949—1955 роках — у Харківському художньому інституті у Йосипа Карася, Олександра Любимського. Дипломна робота — картина «Далі Полтавщини» (керівник Сергій Бесєдін).

Протягом 1955—1959 років викладав у Полтавському інституті інженерів сільськогосподарського будівництва, одночасно у 1956 році — у студії образотворчого мистецтва при Полтавському обласному Будинку народної творчості. Протягом 1960—1986 років працював у Полтавському обласному товаристві художників, художньо-виробничих майстернях і художньо-виробничому комбінаті, де виконував обов'язки головного художника, одночасно у 1960–1970-х роках викладав у художній студії при Палаці культури залізничників. 1962 року став засновником і першим директором Полтавської дитячої художньої школи^[1].

Мешкав у Полтаві в будинку на площі Калініна, № 22, квартира № 21 та у будинку на вулиці Ватутіна, № 21, квартира № 46^[2]. Помер у Полтаві 7 квітня 2005 року.

Творчість

Працював у галузі станкового живопису, створював тематичні композиції, пейзажі, портрети^[1]. Серед робіт:

«Ставок» (1953);
«Далі Полтавщини» (1955);
«Заповідний степ — Асканія-Нова» (1955—1956);
«Бутова гора» (1956, Полтавський краєзнавчий музей);
«Вечір на Ворсклі» (1957);
«Річка Псьол» (1958);
«Хлібне поле» (1959);
«Опівдні» (1960);
«Вечірня тиша» (1961);
«Сутінки під Миргородом» (1963);
«У новій квартирі» (1963);
«Ти, конику вороний» (1967);
«Хлібороби» (1969);
«На трасі» (1970);
«Дорогами Полтавщини» (1971);
«Першотравневий проспект» (1973);
«Сонячний день» (1974);
«Мій край рідний» (1975);
«Будівники доріг» (1980);
«Травневий день» (1984, Полтавський художній музей)^[1];
«Спогади. Герой Радянського Союзу Кузьма Незолій» (1985);
«Бурхливий день» (1990, Полтавський художній музей)^[1].

Брав участь у виставках обласних у Полтаві з 1955 року, всесоюзних у Москві з 1956 року, республіканських у Києві протягом 1957—1973 років. Персональні виставки відбулися у Полтаві у 1976, 1988 роках, Кременчуці у 1976 році.

Крім згаданих музеїв, роботи художника зберігаються у Державному історико-культурному заповіднику «Поле Полтавської битви» в Полтаві, Миргородському літературно-меморіальному музеї Давида Ґурамішвілі, Великосорочинському літературно-меморіальному музеї Миколи Гоголя.