У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем
Заболотний.
Володимир Володимирович Заболотний, о. Володимир Заболотний ( 15 вересня 1960, Чортків, Україна[1]) — український актор, громадський та релігійний діяч, отець-митрат (2023)[2]. Син Марії Потикевич-Заболотної.
Життєпис
Володимир Заболотний народився 15 вересня 1960 року в місті Чорткові, нині Чортківської громади Чортківського району Тернопільської области України.
Закінчив Чортківську середню школу № 4 (1967–1974) та № 7 (1974–1977), Тернопільське музичне училище імені Соломії Крушельницької (1977–1983).
У 1979–1981 роках проходив службу в армії м. Чарджоу (Туркменія) і м. Кази Магомед (Азербайджан). Працював актором (1983–1989), заступником директора (1989–1990) Тернопільського драматичного театру імені Тараса Шевченка.
У 1988 році отримав благословення на духовне навчання від владики Володимира Стернюка у Львові. Навчався в Івано-Франківському теологічно-катехитичному духовному інституті УГКЦ (1990–1995, нині академія греко-католицької церкви).
Громадська діяльність
У 1990 році став депутатом 1-го демократичного скликання Тернопільської міської ради.
П’ять разів був волонтером у зоні АТО[3][4].
Діяльний в редакційній раді видання «Бучацька єпархія УГКЦ. Парафії, монастирі, храми. Шематизм»[5]
Духовне служіння
У 1993 році отримав Святу тайну Священства з рук Преосвященішого Владики Софрона Дмитерка.
Священник у селах:
З 2007 року — декан УГКЦ міста Чорткова. З 2009 року — протосинкел Бучацької єпархії УГКЦ. Здійснив чин похорону Ореста Квача (31 липня 2014)[6], Романа Ільяшенка (9 вересня 2014)[7], Ігоря Римара (30 січня 2015), Ярослава Чемного (11 квітня 2019), які загинули в зоні АТО.
З грудня 2019 року — радник Душпастирської ради Патріаршої курії УГКЦ[8][9].
Член журі другого фестивалю хорових колективів духовної музики Бучацької Єпархії УГКЦ «Боже, Україну, збережи» (2019)[10].
Цитати
|
Головною ціллю поїздки до солдатів стала зовсім не передача подарунків чи їжі, а найперше піднесення морального духу воїнів
|
|
— о. Володимир Заболотний, [10]
|
|
|
У нашого народу, на превеликий жаль, є багато панахид, багато плачу, багато нарікань. Час показати і перемоги. З боку історії, одна з найзначніших наступальних військових операцій Української Галицької Армії (УГА), здійсненої в період з 7 по 28 червня 1919 року, під час польсько-української війни в Галичині 1918—1919 тривала 13 днів, проте в прориві Чортківської офензиви і є душа нашого українського народу, його бажання свободи, волі
|
|
— о. Володимир Заболотний, [11]
|
|
|
Катерина Рубчакова — ще один приклад того, що свої мрії можна і треба здійснювати. Потрібно небагато — щоденно розвиватись та працювати. Старатись змінювати себе, людей навколо, змінювати країну
|
|
— о. Володимир Заболотний, [12]
|
Відзнаки
- нагрудний знак «Гордість Тернопілля» (11 липня 2018) — за вагомий особистий внесок у розвиток духовності, утвердження принципів християнської моралі, історичної справедливості в українському суспільстві та з нагоди відзначення 100-річчя подій Української революції 1917 — 1921 років[13][14]
- медаль «За оборону рідної держави» (3 серпня 2016)
- Грамота Верховної Ради України (21 грудня 2018).
Цікаві факти
- У 2017 році о. Володимиру Заболотному вдалося примирити дві конфесії с. Сосулівка, що на Чортківщині.[15][16][17]
Примітки
- ↑ Перелік імен та подій, що не увійшли до основного списку // Література до знаменних і пам'ятних дат Тернопільщини на 2020 рік : бібліогр. покажч. Вип. 30 / Упр. культури Терноп. облдержадмін., Терноп. обл. універс. наук. б-ка ; уклад. М. Пайонк ; керівник проєкту і наук. ред. В. Вітенко ; ред. Г. Жовтко. — Тернопіль : Підручники і посібники, 2019. — С. 51.
- ↑ Вперше у Бучацькій єпархії УГКЦ: відомий на Чортківщині священник удостоївся ієрейської митри // Чортків.City. — 2023. — 9 квітня.
- ↑ Головною ціллю поїздки до солдатів стала зовсім не передача подарунків чи їжі, а найперше піднесення морального духу воїнів – о. Володимир Заболотний, Бучацька єпархія УГКЦ.
- ↑ Щира вдячність вірним Бучацької єпархії за допомогу військовим в зоні АТО на сході України // Бучацька єпархія УГКЦ.
- ↑ Бучацька єпархія УГКЦ. Парафії, монастирі, храми. Шематизм / Автор концепції Куневич Б.; керівник проєкту, науковий редактор Стоцький Я. — Тернопіль : ТОВ «Новий колір», 2014. — 400 с. : іл. — ISBN 978-966-2061-30-7.
- ↑ Девізом Ореста Квача були слова: «Україна або смерть» // Бучацька єпархія УГКЦ, 31 липня 2014 р.
- ↑ «Господь у винограднику казав віддати тільки частину, а він віддав усе», - генеральний вікарій Бучацької єпархії УГКЦ о. В. Заболотний на похороні Романа Ільяшенко // Бучацька єпархія УГКЦ, 9 вересня 2014 р.
- ↑ Тридцять сім душпастирів з усього світу стали радниками Душпастирської ради УГКЦ [Архівовано 4 березня 2022 у Wayback Machine.] // УГКЦ, 3 грудня 2019 р.
- ↑ 3 священики Тернопільсько-Зборівської митрополії стали радниками Патріаршої курії [Архівовано 21 вересня 2020 у Wayback Machine.] // Кам'янець-Подільська єпархія УГКЦ, 4 грудня 2019 р.
- ↑ а б ІІ конкурс-фестиваль хорових колективів духовної музики Бучацької Єпархії УГКЦ «Боже, Україну, збережи» // Бучацька єпархія УГКЦ, 15 травня 2019 р.
- ↑ Володимир Шматько: «100-річчя Чортківської офензиви повинно відзначатись на державному рівні» // Чортківська міська рада, 22 березня 2018 р.
- ↑ Сьогодні – 100 років з дня смерті Катерини Рубчакової // Чортківська міська рада, 22 березня 2018 р.
- ↑ Розпорядження Голови обласної державної адміністрації від 11 липня 2018 року № 179-з «Про нагородження почесною відзнакою Тернопільської обласної державної адміністрації — нагрудним знаком "Гордість Тернопілля"».
- ↑ Уперше у Чорткові «прогримів» військово-патріотичний фестиваль [Архівовано 26 жовтня 2020 у Wayback Machine.] // Чортківська міська рада, 19 червня 2018 р.
- ↑ У с. Сосулівці на Тернопільщині православні й греко-католики разом виносили Плащаницю [Архівовано 3 березня 2022 у Wayback Machine.] // Інформаційний ресурс УГКЦ, 15 квітня 2017 р.
- ↑ На Тернопільщині православні й греко-католики об'єдналися і разом виносили Плащаницю [Архівовано 24 лютого 2022 у Wayback Machine.] // ZAXID.NET, 16 квітня 2017 р.
- ↑ У с. Сосулівці на Тернопільщині православні і греко-католики разом виносили Плащаницю [Архівовано 23 червня 2017 у Wayback Machine.] // Бучацька єпархія УГКЦ, 2017
Джерела
Посилання
