Заборовський Леонід Олександрович

Заборовський Леонід Олександрович
Заборовський Леонід Олександрович
Народження	13 лютого 1967 (58 років) ; Олександрівка, Корюківський район, Чернігівська область, Українська РСР, СРСР
Країна	СРСР; Україна
Жанр	жанрове малярство, портрет, пейзаж і натюрморт
Навчання	Одеський державний педагогічний університет імені Костянтина Ушинського (1992)
Діяльність	художник
Член	Національна спілка художників України
Нагороди

Леонід Олександрович Заборо́вський (нар. 13 лютого 1967, Олександрівка) — український живописець; член Національної спілки художників України з 1999 року. Заслужений художник України з 2010 року^[1].

Біографія

Народився 13 лютого 1967 року в селі Олександрівці (нині Корюківський район Чернігівської області, Україна). Упродовж 1987—1992 років навчався в Одеському державному педагогічному інституті імені Костянтина Ушинського.

Після здобуття фахової освіти працювавав викладачем Чернігівської дитячої художньої школи; у 1994—1995 роках завідував сектором сучасного українського мистецтва Чернігівського художнього музею; у 1995—2001 роках працював викладачем Славутської дитячої школи мистецтв; у 2001—2002 роках викладав на кафедрі прикладного мистецтва і дизайну реклами Інституту реклами в Києві. Потім на творчій роботі. Живе в Чернігові, в будинку на проспекті Перемоги № 42, квартира № 18^[2].

Творчість

Працює в галузі станкового живопису, послідовник імпресіоністичних традицій пленерного живопису. Автор портретів, пейзажів, натюрмортів і жанрових картин. Серед робіт:

«За селом» (1992);
«Краєвид» (1993);
«Шлях до храму» (1994);
«Троянди» (1994);
«Негода відступає» (1995);
«Седнівський мотив» (1995);
«Ранковий сніг» (1995);
«Місячно» (1995);
«Відродження» (1995);
«Тривога» (1996);
«Ксенія Андріївна» (1996);
«Натюрморт із самоваром» (1997);
«Ранок» (1999);
«Куточок Чернігова» (2002);
«Згадуючи Антона Чехова» (2003);
«Зима у Седневі» (2003);
«Урочистий травень» (2004);
«Вечоріє» (2004);
«Занедбана садиба» (2005);
«Травнева ніч» (2007);
«У Семенівці» (2007);
«Гра світла» (2008);
«Буде дощ» (2008);
«Лагідне море» (2009);
«Соняшники дозрівають» (2009).

Бере участь у всеукраїнських художніх виставках з 1993 року. Персональні виставки відбулися у Чернігові у 1994–1999 роках, Славутичі у 1996 році, Києві у 2006–2009 роках, Одесі та Санкт-Петербурзі у 2009 році.

Роботи художника зберігаються у Чернігівському та Севастопольському художніх музеях, художніх галереях Росії, Греції, приватних зібраннях у країнах Європи та у США.

Примітки

↑ Указ Президента України від 20 серпня 2010 року № 829/2010 «Про відзначення державними нагородами України працівників підприємств, установ і організацій»
↑ Заборовський Леонід Олександрович / Довідник членів Національної спілки художників України. Київ. 2003, сторінка 498.