Забудський Ігор Володимирович

Забудський Ігор Володимирович
Народився	8 червня 1960(1960-06-08) Черкаси, Українська РСР, СРСР
Помер	3 травня 2021(2021-05-03) (60 років) Черкаси, Україна
Громадянство	СРСР→ Україна
Національність	українець
Діяльність	художник
Alma mater	Московський заочний народний університет мистецтв
Знання мов	українська, російська
Членство	Національна спілка письменників України
Роки активності	1981–2021

Забу́дський Ігор Володимирович (8 червня 1960, м. Черкаси — 3 травня 2021, м. Черкаси) — український поет, прозаїк, художник, член Національної спілки письменників України, член Національної спілки художників України.

Забудський Ігор Володимирович народився 8 червня 1960 року в Черкасах. 1977 року із золотою медаллю закінчив черкаську середню школу № 11. В десять років, повертаючись із заняття в художній студії Палацу піонерів, потрапив у важку автомобільну аварію, внаслідок якої залишився прикутим до ліжка^[1].

У 1979—1985 роках навчався у Московському заочному народному університеті мистецтв на факультеті образотворчого мистецтва за спеціальністю «Графіка».

Почав малювати пером та кольоровою тушшю, яка вироблялася тоді у Прибалтиці. Додавав відтінки спеціальними олівцями, які друзі привозили із-за кордону. А коли опанував нелегкий труд дрібного штрихування, картини набули об'єму, почали «дихати». Власне, це і було ноу-хау у малюванні, власний неповторний стиль^[2].

З 1986 року працював літературним консультантом у газеті «Молодь Черкащини», був ведучим рубрики «Соло», редактором літературного додатку «Дніпряни» та альманахів молодіжної поезії.

З 1995 року Ігор Володимирович працює художником прес-центру ВАТ «Азот», створює нові картини, влаштовує виставки.

2004 року виданий альбом графічних робіт «Ігор Забудський», який містить 140 кольорових репродукцій картин лісових пейзажів Подніпров'я^[3].

З 1981 року почав писати вірші, з'явилися перші публікації у місцевій пресі.

1984 року приходить перше вагоме визнання поетичних спроб Забудського з ленінградськими публікаціями у журналі «Аврора». Згодом його друковане слово з'являється й у часописах «Вітрила», «Кроки» та у газеті «Молодь України».

У 1998 та 2000 роках видані перші книги поета російською («Постижение») та українською мовами («Лісова прем'єра»).

З 2000 року член Національної спілки письменників України. Делегат 5-го з'їзду письменників України^[4].

У творчості осмислює місце людини у природі та Всесвіті загалом^[5].

Ігор Забудський відзначений обласною комсомольською премією імені О. Кошового в галузі культури^[6].

За збірку «Завтра моє», видану 2003 року, письменник відзначений літературною премією «Берег надії» імені Василя Симоненка^[7].

Лауреат міжнародної мистецької премії «Філантроп» (Москва).

• Забудський, І. В. Подолання: [поезії] / Ігор Забудський; (післямова Н. Горішної). — Черкаси: Вертикаль, 2010. — 131 с.
• Забудський, І. В. Малюнки долі: [автобіогр. роман у віршах] /І. В. Забудський ; (передм. О. Мороза, В. Пахаренка). — Черкаси: Вертикаль, 2008. — 163 с. : іл.
• Забудський, І. В. Завтра моє: поезії / І. В. Забудський ;передм. В. Пахаренка. — Черкаси: Брама, 2003. — 140 с. :іл.
• Забудский, И. Постижение: поэзии / И. Забудский; вступ. Статьи Л. Вышеславского, В. Пахаренко. — Черкассы: Сіяч, 1998. — 176 с.: ил.

• Бурій В. Лауреати Симоненківської премії 2005 року: [І. Забудський, В. Поліщук] / Валерій Бурій // Місто робітниче: Ватутінська міська громадсько-політична газета. — 2005. — 14 січня. — С 1.