Забіне Фроммель

Забіне Фроммель
Народилася	1955  Катленбург-Ліндау, Нортгайм, Нижня Саксонія, ФРН
Країна	Франція  Німеччина
Діяльність	мистецтвознавиця, архітекторка, викладачка університету
Галузь	мистецтвознавство[1] і історія архітектури[1]
Знання мов	французька[2], німецька[1] і італійська
Заклад	Практична школа вищих досліджень
У шлюбі з	Крістоф Луїтпольд Фроммель

Забіне Фроммель (нім. Sabine Frommel; до шлюбу Кюбахер (нім. Kühbacher)^[3]; нар. 1958, Катленбург-Ліндау, Німеччина) — німецька історикиня мистецтва та дослідниця, спеціалістка із французького та італійського Відродження.

Забіне Кюбахер народилася 1958 року у Катленбург-Ліндау, Німеччина. Вивчала архітектуру в Дюссельдорфі, в університеті прикладних наук та академії мистецтв з 1976 року, отримавши ступінь архітектора в 1982 році. Навчаючись в Марбурзькому університеті, вона спеціалізувалась на історії архітектури. Отримала стипендію від німецької держави на навчання у Парижі. 1985 року вона отримала французький диплом архітектора (DPLG), захистивши дисертацію під назвою «Наслідування та винахід у творчості Персьє та Фонтена» (фр. Imitation et invention dans l’œuvre de Percier et Fontaine). У 1985 році стала викладачкою у Школі архітектури Париж-Ля Віллетт (Paris-La Villette)^[4].

У 1995 році захистила дисертацію, присвячену архітектору Себастьяно Серліо та замку Ансі-ле-Франк. З 2003 року керувала відділом досліджень історії мистецтва Відродження в Практичній школі вищих досліджень. Очолює команду дослідників «Histara» (EA 7347)^[5].

Асоційована членкиня Королівської академії Бельгії з 2001 року в класі мистецтв^[6].

З 2020 року очолює кафедру Лувру на тему «Розпис архітектури епохи італійського Відродження» (фр. Peindre l'architecture durant la Renaissance italienne)^[7].

Є другою дружиною історика мистецтва Крістофа Луїтпольда Фроммеля.

• Sebastiano Serlio architecte de la Renaissance, Paris, Gallimard, 2002, trad. de l'allemand par Yves Pauwels
• Avec Daniela del Pesco, Jérôme de La Gorce, et al. Le ultime volontà di Françoise Mariette de Chantelou Daniela del Pesco, Pozzuoli: Paparo Edizioni , 2007—2008
• La restitution de la villa Madame par Percier et Fontaine: une méthode scientifique contre l'imagination, Paris: Monumental , 2010
• Giuliano da Sangallo architetto, Florence, Edifir, 2014.
• Sous la direction de Michèle-Caroline Heck L'art en France: de la Renaissance aux Lumières, Paris: Citadelles & Mazenod, impr. 2011
• Sabine Frommel (2020). Peindre l'architecture durant la Renaissance italienne. La Chaire du Louvre. Louvre éditions.

• офіційний сайт