Зайцев Станіслав Миколайович

Зайцев Станіслав Миколайович
Народився	30 травня 1946(1946-05-30) (78 років)  Одеса, Українська РСР, СРСР
Громадянство	СРСР,  Україна
Діяльність	художник
Alma mater	Ленінградський інститут театру, музики і кінематографії
Відомі учні	Поліщук Тетяна Іванівна
Заклад	Одеський академічний театр музичної комедії імені М. Водяного і Одеський академічний український музично-драматичний театр імені В. Василька
Батько	Зайцев Микола Васильович
У шлюбі з	Федорова Ніна Володимирівна
Нагороди

Станісла́в Микола́йович За́йцев (нар. 30 травня 1946(19460530), Одеса) — український художник театру. Заслужений художник України (2006). Член Національної спілки художників України (1977). Лауреат Премії імені Федора Нірода в галузі сценографічного мистецтва НСТДУ (2019).^[1]

1972 — закінчив Ленінградський інститут театру, музики і кінематографії (викладач М. Азізян).

1972—1975 — художник-постановник у Ленконцерті.

1984—1991 — головний художник Одеського театру юного глядача.

1991—1998 — головний художник Одеського українського музично-драматичного театру ім. В. Василька.

З 1998 — головний художник Одеського театру музичної комедії ім. М. Водяного.^[2]

Запрошувався як художник-постановник вистав у театри Хабаровська, Пензи, Оренбурга, Алмати, Сімферополя, Миколаєва та ін.

Одеський український музично-драматичний театр ім. В. Василька

• 1979 — «Жорстокі ігри» О. Арбузова
• 1988 — «За двома зайцями» М. Старицького
• 1993 — «Сини Адама» В. Василька за О. Кобилянською
• 2000 — «Сон літньої ночі» В. Шекспіра
• 2008 — «Кар'єра» за Б. Брехтом

Одеський театр музичної комедії ім. М. Водяного

• 2002 — «Дон Сезар де Базан» Є. Ульяновського
• 2003 — «Мишоловка» О. Журбіна
• 2005 — «Одеса-мама» С. Колмановського
• 2007 — «Жирофле-Жирофля» Ш. Лекока
• 2008 — «Кажан» Йоганна Штрауса

Одеський театр юного глядача

• 1985 «Кицьчин дім» С. Маршака

Батько — Зайцев Микола Васильович, театральний діяч, режисер, педагог.

Мати — Пенчковська Антоніна Миколаївна, актриса Одеського російського драматичного театру.

Дружина — Федорова Ніна Володимирівна, керамістка, член спілки художників СРСР.

• Остался кисти взмах на сцене… // Независимая газета Юг [Архівовано 29 лютого 2020 у Wayback Machine.] (рос.)
• Подари себе счастье, если умеешь // Вечерняя Одесса [Архівовано 29 лютого 2020 у Wayback Machine.] (рос.)
• Театр-мир и мир-театр / Федченко Л. // ОВ. 1995, 9 августа(рос.)
• Преданный театру / Бродавко Р. // ОВ. 2006, 30 мая(рос.)